Генеральна Асамблея ООН ухвалила історичне рішення, обравши Україну до складу Ради ООН з прав людини на період 2027–2029 років. Повноваження розпочнуться 1 січня 2027 року. Попри триваючу повномасштабну агресію РФ, це обрання стало визнанням ключової ролі нашої держави у захисті прав людини та дотриманні норм міжнародного права на глобальному рівні.«Кримінальний огляд» підготував матеріал до цієї події, підкріплений актуальною офіційною статистикою зафіксованих воєнних злочинів та наслідків російської агресії.
ДетальнішеНавколо колишньої голови Вищого антикорупційного суду, а нині судді ВАКС Віри Михайленко розгортається чергова інформаційна історія, яка порушує незручні питання щодо незалежності антикорупційного правосуддя, можливих позапроцесуальних контактів та впливу на ухвалення судових рішень.Редакція «Кримінального огляду» не могла оминути увагою резонансну публікацію видання Minprom від 15 жовтня 2026 року, у якій із посиланням на низку українських медіа та Telegram-каналів викладено серйозні звинувачення на адресу судді. Йдеться, зокрема, про можливі зв’язки із російськими структурами, неформальні контакти з впливовими посадовцями, обговорення внутрішніх питань ВАКС та ймовірне використання службового становища в інтересах третіх осіб – зокрема у скандальній справі Форест-гамп.
ДетальнішеАдміністрація президента США Дональда Трампа завдала безпрецедентного удару по архітектурі світового правопорядку, запровадивши прямі санкції проти Міжнародного кримінального суду (МКС) як інституції та низки його незалежних суддів і прокурорів. Цей скандальний крок, здійснений одразу після присудження Нобелівської премії миру колишній судді МКС Наві Піллай, демонструє відверту зневагу Вашингтона до інструментів глобальної відповідальності за воєнні злочини.«Кримінальний огляд» проаналізував хронологію тиску США на міжнародну юстицію, реакцію МКС, інтереси України та довгострокові наслідки цього прецеденту.
ДетальнішеУ Києві спалахнув черговий скандал довкола Солом\'янського районного суду. Як передають наші колеги з Говорить Київ цього разу в центрі уваги опинилися слідча суддя Ірина Усатова та прокурорка Катерина Гончарова, чиї процесуальні рішення, за повідомленнями журналістів, призвели до примусового доставлення до суду жінки, яка перебувала на стаціонарному лікуванні. За інформацією медіа підозрюваній стало настільки зле, що вона втратила свідомість і потребувала термінової госпіталізації.Історія привернула увагу правозахисників не лише через можливі порушення кримінального процесуального законодавства, а й через ставлення представників правоохоронної та судової системи до здоров\'я і життя людини.
ДетальнішеВ Україні невдовзі виповниться друга річниця заборони азійського чаю кратом. Втім, як і очікувалося, адміністративним та різким кроком влади ця заборона не вирішила всіх проблемних моментів. Ба більше, ситуація в деяких напрямках лише загострюється, а вигодонабувачі все одно тільки багатіють на тінізації ринку, пише видання Телеграф.
ДетальнішеОстанні дні вересня і початок жовтня дали дивовижно різний зріз українського правосуддя. Журналісти знаходять елітну нерухомість у людей із орбіти високопосадовців. Колишній топпосадовець СБУ та Офісу президента домовляється зі слідством у справі про десятки мільйонів «Укрзалізниці». Суддю, який три роки ховався від 11-річного строку, зрештою знаходять. А одна з найгучніших кримінальних справ останніх років доходить до довічного вироку. «Кримінальний огляд» традиційно оглянув ЗМІ та відібрав найбільш важливі теми минулого тижня.
ДетальнішеУмови воєнного стану, постійна емоційна напруга та потреба громадян у швидкому отриманні оперативної інформації стали головним майданчиком для кібератак. За даними звіту Держспецзв\'язку «Кіберзагрози: Україна» за перше півріччя 2026 року, мобільні пристрої на базе iOS та Android остаточно перетворилися на першочергову ціль ворожих хакерів та фішингових угруповань. «Кримінальний огляд» підготував розширений аналіз нових методів кібершахрайства, типових схем обману та інструкцію, як захистити власні пристрої та персональні дані.
ДетальнішеПравоохоронні органи України та європейських країн зафіксували чергову хвилю операцій ворожих спецслужб, спрямованих на дестабілізацію тилу, коригування вогню по Силах оборони та стеження за українськими військовими за кордоном. Для залучення виконавців РФ активно застосовує соціальні мережі, сервіси знайомств та фінансові маніпуляції.«Кримінальний огляд» проаналізувала останні затримання та судові вироки, виділивши ключові схеми й тенденції ворожих спецслужб.
ДетальнішеКінець вересня дав дуже різні, але показові історії. В одному випадку йдеться про мільйон доларів, який, за версією слідства, вимагали за можливість безперешкодно постачати армії дрони. В іншому - про майно колишнього очільника одного з найвищих судів країни, записане на матір секретарки. Паралельно журналістські розслідування змусили НАЗК перевіряти спосіб життя керівника обласного управління СБУ, а апеляційний суд скасував безпрецедентну заборону на публікацію матеріалу про 143 об’єкти нерухомості брата директора ДБР.«Кримінальний огляд» проаналізував матеріали НАБУ і САП, СБУ, ДБР, Bihus.Info, «Української правди», «Слідства.Інфо», Центру протидії корупції, ZN.UA та інших відкритих джерел за 21–26 вересня 2026 року та обрав кілька найгучніших епізодів.
ДетальнішеБлизько чверті всіх затриманих за злочини проти основ національної безпеки України у 2024–2025 роках - це неповнолітні. Як пише Слідство-Інфо, російські спецслужби побудували конвеєр психологічного оброблення підлітків, розбитий на сім чітких етапів. Це стало відомо завдяки матеріалам дослідження Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх та ГО «ВГЦ “Волонтер”».«Кримінальний огляд» розібрав детальний механізм втягування дітей у кримінальні злочини, диверсії та підпали.
ДетальнішеПоки легальний бізнес рахує кожну копійку податків, Бюро економічної безпеки (БЕБ) накрило справжню «тіньову імперію» на Буковині, яка щомісяця генерувала понад 1 мільярд гривень нелегального доходу. Це найбільше підпільне виробництво сигарет за всю історію роботи відомства, і його головним ринком збуту був саме Київ.
Україна виводить конфлікт з рейдерським захопленням коштів угорською стороною на міжнародний рівень: державний «Ощадбанк» подав позов до угорських органів (Центральної слідчої прокуратури Угорщини) через вилучення понад 82 млн доларів готівки та золота. Банк наполягає, що дії угорської сторони мають ознаки зловживання владою і використовують фінансові активи як інструмент політичного тиску - і тепер ця історія переходить у площину міжнародного правового протистояння, - пишуть ТСН.
Останні дні принесли одразу кілька резонансних новин, які стосуються корупційних злочинів і загроз у сфері безпеки. Йдеться про справи в оборонному секторі, правоохоронних органах, а також інциденти, що свідчать про внутрішні ризики для державної системи.
Фінансова злочинність в Україні швидко змінюється разом із технологіями. Схеми, які ще кілька років тому базувалися на готівці та фіктивних компаніях, дедалі частіше переходять у цифровий простір: криптовалюти, електронні платежі, мережі ФОП і складні транзитні ланцюги.
Про ці тенденції розповів керівник Державної служби фінансового моніторингу України Філіп Пронін у великому інтерв’ю виданню sud.ua.
Розслідування резонансного вбивства українського політика Андрія Парубія вийшло на фінішну пряму. Служба безпеки України завершила досудове слідство, а обвинувальний акт щодо підозрюваного вже передано до суду. Справу кваліфікують не просто як політичне вбивство, а як складну операцію з елементами державної зради та співпраці з російськими спецслужбами.
Фігуранту загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.
Збереження прозорості та безумовне дотримання прав людини під час мобілізаційних заходів – це не лише питання справедливості, а й питання національної безпеки. Будь-яке зловживання, «торгівля» довідками чи створення фіктивних схем бронювання прямо б’ють по обороноздатності країни. Кожен такий випадок – це подарунок ворожій пропаганді та особисто Путіну, адже корупція підриває довіру суспільства до держави та армії.
Сьогодні, 5 березня 2026 року, правоохоронці оприлюднили деталі двох гучних справ, які демонструють винахідливість та цинізм організаторів «ухилянтських» схем у Києві та Сумах.
Останній тиждень лютого 2026 року продемонстрував високу інтенсивність роботи правоохоронної та антикорупційної системи України. У фокусі - оборонна сфера, внутрішня безпека та фінансові злочини.
Українські Медіа активно висвітлювали події, пов’язані з антикорупційними розслідуваннями, затриманнями зрадників і масштабними шахрайськими схемами.
Попри складні воєнні умови, слідчі органи, антикорупційні структури та спецслужби продовжують публічно й процесуально фіксувати порушення, передаючи справи до суду та забезпечуючи запобіжні заходи.
Трагедії 2026 року у Львові, Дніпрі та Миколаєві виявили нову смертельну тактику ворога. Тепер ціллю стають не лише стратегічні об’єкти, а самі правоохоронці, яких виманюють у засідки. Як змінити правила гри, щоб наші захисники не ставали мішенями?
Поки ракети летять по українських містах, у дипломатичних кабінетах звучить слово «санкції». Його повторюють як мантру. Але ключове питання не в тому, скільки санкцій ухвалено. Ключове - чи вони реально працюють.
Україна офіційно внесла до санкційного списку білоруського диктатора Олександра Лукашенка. Відповідний указ 18 лютого підписав Президент Володимир Зеленський. Паралельно міністр закордонних справ Андрій Сибіга закликав міжнародних партнерів посилити тиск на режим у Мінську як співучасника злочину агресії.
Йдеться не про політичні формальності. Йдеться про співучасть у війні.
