Розслідування резонансного вбивства українського політика Андрія Парубія вийшло на фінішну пряму. Служба безпеки України завершила досудове слідство, а обвинувальний акт щодо підозрюваного вже передано до суду. Справу кваліфікують не просто як політичне вбивство, а як складну операцію з елементами державної зради та співпраці з російськими спецслужбами.
Фігуранту загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.
Зброя у могилі: нові деталі розслідування
Однією з найбільш шокуючих деталей слідства стала інформація про те, де підозрюваний переховував зброю. За даними прокуратури, мисливський обріз 16-го калібру та боєприпаси він заховав просто на території Личаківського цвинтаря у Львові.
Схованку було облаштовано в одній із могил. Сам некрополь займає близько 40 гектарів і є одним із найбільших та найстаріших кладовищ Європи, де поховано понад 400 тисяч людей, серед них відомі діячі культури, науки та політики.
Ще одну одиницю зброї — пістолет Макарова з набоями — правоохоронці знайшли в лісовому масиві неподалік місця проживання підозрюваного. Пістолет був загорнутий у поліетиленовий пакет і замаскований під порожніми скляними пляшками.
За даними слідства, саме цей пістолет використовувався для вбивства.
Зв’язок із російськими спецслужбами
Головним підозрюваним у справі є 53-річний львів’янин Михайло Сцельніков. Його затримали у вересні 2025 року на Хмельниччині, коли він намагався знищити докази та готувався нелегально залишити Україну.
За версією слідства, чоловік був завербований російськими спецслужбами у 2024 році. Контакт із кураторами встановився після того, як він шукав у телеграм-каналах інформацію про свого сина-військового, який зник безвісти на Донеччині у травні 2023 року.
Після вербування він отримав координати схрону, де знаходився пістолет Макарова та боєприпаси. Зброю, за даними СБУ, він знайшов навесні 2025 року.
Слідство встановило, що фігурант не лише готував замах, а й виконував інші завдання російських кураторів: передавав інформацію про розміщення підрозділів Сил оборони України, намагався відстежувати рух залізничних ешелонів із пальним та поширював проросійську пропаганду.
Як відбулося вбивство
Вбивство сталося 30 серпня 2025 року у Львові біля будинку, де проживав Андрій Парубій. Кілер замаскувався під кур’єра, підійшов до політика і здійснив прицільну стрілянину.
За даними слідства, було зроблено вісім пострілів. Парубій загинув на місці.
Після нападу нападник залишив місце злочину на електровелосипеді. Для підготовки операції він також придбав автомобіль, який використовував для пересування під час стеження за політиком.
Мотиви та радикалізація
Під час одного із судових засідань Сцельніков фактично визнав свою причетність до вбивства. Він заявив, що діяв із мотивів «особистої помсти українській владі».
Слідчі встановили, що підозрюваний мав різко негативне ставлення до державних посадовців, публічно звинувачував їх у початку повномасштабного вторгнення Росії та у зникненні свого сина на фронті.
У матеріалах справи також зазначено, що він поширював проросійські наративи, виправдовував агресію Росії проти України та героїзував російську армію.
Комплекс обвинувачень
Прокуратура інкримінує підозрюваному одразу кілька тяжких злочинів:
- державну зраду в умовах воєнного стану;
- посягання на життя державного діяча;
- публічні заклики до насильницького повалення конституційного ладу;
- незаконне придбання та зберігання зброї;
- глорифікацію осіб, причетних до збройної агресії Росії.
Йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.
Що далі
Передача обвинувального акту до суду означає, що справа переходить у фазу публічного судового розгляду. З огляду на політичний статус жертви та міжнародний контекст, процес може стати одним із найрезонансніших кримінальних проваджень останніх років.
Слідство вже зараз називає цю справу прикладом того, як російські спецслужби намагаються використовувати особисті трагедії людей, радикалізувати їх і перетворювати на інструмент політичного терору всередині України.
Кирило Проценко для Кримінального огляду
Администраторы