Середина вересня принесла одразу кілька історій, у яких корупція постає не як банальний конверт під столом, а як спосіб заробляти на державній нафті, подарованих Україні вагонах, податках, енергетиці та навіть спорядженні для військових.
У традиційному огляді «Кримінальний огляд» проаналізував ЗМІ, повідомлення НАБУ, САП, СБУ, ДБР та інші відкриті джерела за 14–19 вересня 2026 року. Ось шість найбільш гучних історій, які найвиразніше характеризують кримінально-антикорупційний тиждень.
1. 100 тисяч тонн «Укрнафти»: схема на 2,88 мільярда і підозра на витік із СБУ
Найбільша за масштабом історія тижня прийшла з нафтового сектору. 15 вересня НАБУ і САП повідомили про викриття організованої групи, яка, за версією слідства, у 2017–2020 роках заволоділа 100 тисячами тонн нафтопродуктів «Укрнафти» вартістю понад 2,88 млрд грн. Це приблизно п'ята частина всього пального, проданого через АЗС компанії у відповідний період.
Схема, за даними детективів, будувалася через договори комісії, мережу підконтрольних компаній та подальше виведення коштів, зокрема через офшори на Кіпрі, Белізі, Сент-Кіттсі і Невісі та Британських Віргінських островах. Чотирьом особам повідомили про підозру, щодо колишнього віцепрезидента «Укрнафти», який перебуває за кордоном, документи спрямували для міжнародного вручення.
Але справжній детектив починається далі. НАБУ заявило, що під час розслідування виявило витік інформації про заплановані слідчі дії. За версією слідства, до нього може бути причетний керівний працівник СБУ з підрозділу, який сам забезпечував оперативний супровід провадження.
І саме ця деталь робить справу значно небезпечнішою за звичайне багатомільярдне розкрадання. Якщо інформація про майбутні дії слідства справді передавалася об'єктам розробки зсередини правоохоронної системи, питання вже не лише в тому, хто вкрав нафту, а хто допомагав не попастися.
2. Варшава подарувала Києву вагони. А на їх доставці, за версією НАБУ, зникли 137,5 мільйона
Друга історія могла б стати непоганою ілюстрацією до підручника «Як монетизувати навіть безоплатну допомогу».
Варшавський метрополітен ще наприкінці 2022 року погодився безкоштовно передати Києву 60 вагонів метро. Але безкоштовними виявилися лише самі вагони.
За даними НАБУ і САП, під час організації їх перевезення «Київський метрополітен» провів тендери, в яких перемогла наперед визначена компанія. Загальна вартість транспортування склала близько 190 млн грн. Реальному перевізнику заплатили лише частину, а 137,5 млн грн, як стверджує слідство, залишили учасники схеми.
Серед підозрюваних НАБУ називає колишнього посадовця і трьох працівників столичного метрополітену, двох співорганізаторів та директора компанії. Кваліфікація - заволодіння майном в особливо великих розмірах.
Символізм тут майже бездоганний: європейське місто дарує Україні майно, а вдома знаходяться люди, які, за версією слідства, примудряються заробити вже на самому факті його доставки.
І це окреме питання до системи контролю за використанням міжнародної допомоги. Бо партнери цілком логічно можуть цікавитися не лише тим, куди потрапила подарована техніка, а й скільки український бюджет заплатив за дорогу від подарунка до депо.
3. Тернопільська податкова: 75 тисяч євро і «тариф» 11,5% за повернення ПДВ
Ще одна історія виглядає вже не як епізодичний хабар, а як можливий приватний прейскурант усередині державної податкової системи.
НАБУ і САП заявили про викриття заступниці начальника Головного управління ДПС у Тернопільській області та керівника одного з територіальних підрозділів.
За версією слідства, посадовці знаходили у бізнесу нібито багатомільйонні порушення, після чого пропонували за гроші істотно зменшити штрафи в офіційних документах. Лише протягом весни та літа 2026 року від представника двох підприємств вони, як стверджує НАБУ, отримали 75 тисяч євро.
А в іншого підприємства нібито запросили вже майже бухгалтерськи точний «відкат» 11,5% за безперешкодне відшкодування ПДВ на понад 14,6 млн грн. Обох посадовців затримали, НАБУ перевіряє можливу участь інших співробітників податкової. Саме слово «систематично» у цій справі значно важливіше за конкретні 75 тисяч євро.
Бо якщо податкова перевірка перетворюється спочатку на спосіб створити бізнесу проблему, а потім продати її вирішення, держава фактично починає конкурувати з рекетом - тільки вже з печаткою, посвідченням і доступом до податкової бази.
4. 10 тисяч євро за військове маскування: хабар на обладнанні, яке має рятувати від дронів
16 вересня СБУ та Нацполіція повідомили про затримання керівника одного з відділів військової наукової установи ЗСУ.
За даними слідства, він вимагав у постачальника 10 тисяч євро за те, щоб не ініціювати скасування експертного висновку щодо якості маскувального спорядження, необхідного компанії для участі у військових тендерах.
«Українська правда» уточнила з посиланням на джерела, що йшлося, зокрема, про антитепловізійні маскувальні комплекти, призначені для захисту військовослужбовців від виявлення дронами з тепловізійними камерами. За версією правоохоронців, посадовець запропонував залишити гроші у комірці поштового сервісу в Чернігові. Після одержання коштів його затримали.
І саме тут розмір хабаря стає другорядним. Коли країна витрачає величезні ресурси, щоб рятувати військових від FPV-дронів і тепловізорів противника, будь-яка торгівля експертним висновком щодо такого обладнання перестає бути просто побутовою корупцією. Це вже питання якості того, що зрештою потрапляє до військових.
5. Трансформатори «Харківобленерго»: справа на 132 мільйони нарешті йде до суду
17 вересня НАБУ і САП повідомили про передачу до суду справи щодо восьми учасників організованої групи, яких обвинувачують у схемі на закупівлях енергетичного обладнання для «Харківобленерго».
За версією слідства, у 2021 році організатор отримав фактичний контроль над закупівлями підприємства, після чого контракти на трансформатори та лічильники укладалися з підконтрольними компаніями за цінами, які могли бути завищені в кілька разів. Загалом група, як вважає НАБУ, планувала заволодіти понад 132 млн грн.
Реалізувати задум у повному обсязі не вдалося: перешкодили початок повномасштабної війни та слідчі дії НАБУ. За раніше оприлюдненими матеріалами, фактично могли встигнути перерахувати приблизно 12,5 млн грн.
Ця справа показова не лише цифрами. Україна вже четвертий рік відновлює розбиту російськими ударами енергетику, отримує обладнання від партнерів і витрачає величезні кошти на захист мереж. На цьому тлі історії про трансформатори за завищеними у кілька разів цінами звучать особливо цинічно.
Але є й інша сторона: справа, розпочата роки тому, дійшла до обвинувального акту. І це важливо, бо антикорупційна система вимірюється не кількістю ефектних затримань, а кількістю справ, які переживають дорогу від пресрелізу до судової зали.
6. «Стоп трафік»: зброя з війни не повинна опинитися на чорному ринку
18 вересня ДБР оприлюднило проміжні результати масштабної операції «Стоп трафік», спрямованої проти незаконного обігу зброї, боєприпасів і наркотиків.
У межах 26 кримінальних проваджень Бюро повідомило про підозру 21 особі, семеро були затримані. Окремий акцент ДБР робить на каналах, через які зброя може потрапляти з районів бойових дій у цивільний обіг.
Серед епізодів - викриття на Волині військовослужбовця та двох цивільних, яких підозрюють в організації незаконного продажу вогнепальної зброї й боєприпасів. Для воюючої держави це проблема, яку не можна відкладати «на після війни».
Україна зараз має величезну кількість зброї, боєприпасів і вибухових засобів. Абсолютна більшість із них перебуває там, де й повинна бути - у руках Сил оборони. Але кожен канал витоку на чорний ринок створює майбутній кримінальний ризик на роки вперед. Саме тому контроль за військовою зброєю сьогодні - це одночасно питання фронту, внутрішньої безпеки і післявоєнної України.
Що об'єднало цей тиждень
На перший погляд, між нафтою «Укрнафти», вагонами метро, Тернопільською податковою, трансформаторами та військовим маскуванням мало спільного.
Насправді спільний знаменник дуже простий. У кожному випадку предметом можливого заробітку стає державна функція.
Державна компанія продає пальне. Комунальне підприємство перевозить подаровані вагони. Податкова перевіряє бізнес і повертає ПДВ. Військова установа оцінює якість спорядження. Енергетичне підприємство купує трансформатори.
Саме на цих точках і виникає найбільш небезпечна корупція: коли чиновник чи група людей отримують можливість фактично поставити цінник не просто на рішення, а на роботу самої держави.
Показово й інше: найбільш резонансні справи цього тижня стосуються критичної інфраструктури, енергетики, бюджету та оборонного сектору. А це означає, що в умовах війни звичайна формула «держава втратила стільки-то мільйонів» уже недостатня.
Бо трансформатор - це світло. Маскування - це життя військового. Пальне - це економіка і логістика. Податки - це кошти бюджету.
І саме тому корупційна гривня у воюючій країні коштує державі значно дорожче за одну гривню.
Усі згадані особи, яким повідомлено про підозру або справи щодо яких передано до суду, вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено обвинувальним вироком суду. Виклад обставин кримінальних проваджень ґрунтується на версіях слідства та офіційних повідомленнях правоохоронних органів
Кирило Проценко для «Кримінального огляду»
Администраторы