Навколо колишньої голови Вищого антикорупційного суду, а нині судді ВАКС Віри Михайленко розгортається чергова інформаційна історія, яка порушує незручні питання щодо незалежності антикорупційного правосуддя, можливих позапроцесуальних контактів та впливу на ухвалення судових рішень.
Редакція «Кримінального огляду» не могла оминути увагою резонансну публікацію видання Minprom від 15 жовтня 2026 року, у якій із посиланням на низку українських медіа та Telegram-каналів викладено серйозні звинувачення на адресу судді. Йдеться, зокрема, про можливі зв’язки із російськими структурами, неформальні контакти з впливовими посадовцями, обговорення внутрішніх питань ВАКС та ймовірне використання службового становища в інтересах третіх осіб – зокрема у скандальній справі Форест-гамп.
Розмови навколо ВАКС: де закінчуються службові контакти і починається можливий вплив?
Як повідомляють журналісти Minprom, новий виток скандалу пов'язаний із матеріалами провадження, у якому згадуються колишня заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра та екснародний депутат Максим Микитась.
За інформацією, наведеною в публікації, з посиланням на ЦПК, співрозмовники нібито обговорювали вибори голови ВАКС, питання забезпечення суду приміщеннями та можливий вплив на окремих суддів.
Особливу увагу автори приділяють повідомленням про ймовірне передавання інформації щодо негласних слідчих дій. Журналісти припускають, що Віра Михайленко могла попереджати Ірину Мудру про інтерес до неї з боку антикорупційних органів.
Якщо такі обставини підтвердяться належними доказами, вони потребуватимуть окремої правової оцінки. Адже службова комунікація керівництва суду з представниками інших органів влади сама по собі не є порушенням. Принципове значення мають зміст таких контактів, їхня мета та можливий зв'язок із конкретними судовими провадженнями.
Водночас повідомлення про ці розмови не є доказом того, що Михайленко справді втручалася в розгляд справ або розголошувала відомості досудового розслідування.
Родинні зв'язки, давні провадження та російський інформаційний слід
Окремий блок публікації стосується брата судді Петра Михайленка, якого звинувачують у побитті правоохоронця.
Як раніше повідомляло УНІАН із посиланням на інші медіа, на адресу колишньої очільниці ВАКС уже лунали звинувачення у можливому використанні впливу для допомоги родичу, кримінальне провадження щодо якого, за твердженням журналістів, багато років перебуває на розгляді Шевченківського районного суду Києва.
Ці повідомлення потребують незалежної перевірки. Самі по собі родинні зв'язки не доводять втручання у правосуддя, а тривалість кримінального провадження не встановлює причетності сторонніх осіб до затягування його розгляду.
Ще один аспект, на якому наголошують автори Minprom, стосується компліментарних публікацій про Віру Михайленко на російських інформаційних ресурсах.
Однак тут необхідно чітко розмежувати факти та припущення. Поява позитивних матеріалів про українську суддю на російських сайтах сама по собі не свідчить про її зв'язки з Росією. Для такого висновку потрібні докази реальних контактів, координації або інших конкретних обставин, яких наведена публікація не встановлює.
Чи достатньо публікацій для перевірки доброчесності судді?
Сукупність оприлюднених повідомлень порушує важливе питання: наскільки прозорими залишаються неформальні контакти між представниками судової влади, високопосадовцями та особами, чиї справи перебувають на розгляді судів?
Адже Вищий антикорупційний суд створювався саме як інституція, здатна забезпечити незалежний розгляд справ про топкорупцію, без політичного впливу, кулуарних домовленостей і так званого телефонного права.
На думку редакції «Кримінального огляду», повідомлення колег заслуговують на уважну перевірку компетентними органами. Насамперед необхідно встановити, чи відповідають дійсності оприлюднені фрагменти розмов, у якому контексті згадувалася Віра Михайленко та чи існують докази будь-якого незаконного впливу на судові провадження.
Чи були ці контакти виключно службовими? Чи обговорювалися конкретні справи? Чи могли сторонні особи отримувати інформацію, доступ до якої обмежений законом? Саме відповіді на ці запитання, а не гучність заголовків, мають визначати подальшу оцінку ситуації.
Редакція наголошує, що наведені звинувачення залишаються твердженнями їхніх авторів і не свідчать про встановлену вину судді. Водночас суспільна значущість ВАКС вимагає, щоб будь-які обґрунтовані сумніви щодо незалежності його суддів отримували прозору та належну перевірку.
Бо антикорупційний суд має бути не лише незалежним за законом, а й переконливо демонструвати цю незалежність власними діями.
Валентина Тимчук для «Кримінального огляду» за мотивами ЗМІ
Администраторы