Навколо колишньої голови Вищого антикорупційного суду, а нині судді ВАКС Віри Михайленко розгортається чергова інформаційна історія, яка порушує незручні питання щодо незалежності антикорупційного правосуддя, можливих позапроцесуальних контактів та впливу на ухвалення судових рішень.

У Києві спалахнув черговий скандал довкола Солом'янського районного суду. Як передають наші колеги з Говорить Київ цього разу в центрі уваги опинилися слідча суддя Ірина Усатова та прокурорка Катерина Гончарова, чиї процесуальні рішення, за повідомленнями журналістів, призвели до примусового доставлення до суду жінки, яка перебувала на стаціонарному лікуванні. За інформацією медіа підозрюваній стало настільки зле, що вона втратила свідомість і потребувала термінової госпіталізації.

Історія привернула увагу правозахисників не лише через можливі порушення кримінального процесуального законодавства, а й через ставлення представників правоохоронної та судової системи до здоров'я і життя людини.

Останні дні вересня і початок жовтня дали дивовижно різний зріз українського правосуддя. Журналісти знаходять елітну нерухомість у людей із орбіти високопосадовців. Колишній топпосадовець СБУ та Офісу президента домовляється зі слідством у справі про десятки мільйонів «Укрзалізниці». Суддю, який три роки ховався від 11-річного строку, зрештою знаходять. А одна з найгучніших кримінальних справ останніх років доходить до довічного вироку. «Кримінальний огляд» традиційно оглянув ЗМІ та відібрав найбільш важливі теми минулого тижня.

Умови воєнного стану, постійна емоційна напруга та потреба громадян у швидкому отриманні оперативної інформації стали головним майданчиком для кібератак. За даними звіту Держспецзв'язку «Кіберзагрози: Україна» за перше півріччя 2026 року, мобільні пристрої на базе iOS та Android остаточно перетворилися на першочергову ціль ворожих хакерів та фішингових угруповань. 

«Кримінальний огляд» підготував розширений аналіз нових методів кібершахрайства, типових схем обману та інструкцію, як захистити власні пристрої та персональні дані.

Кінець вересня дав дуже різні, але показові історії. В одному випадку йдеться про мільйон доларів, який, за версією слідства, вимагали за можливість безперешкодно постачати армії дрони. В іншому - про майно колишнього очільника одного з найвищих судів країни, записане на матір секретарки. Паралельно журналістські розслідування змусили НАЗК перевіряти спосіб життя керівника обласного управління СБУ, а апеляційний суд скасував безпрецедентну заборону на публікацію матеріалу про 143 об’єкти нерухомості брата директора ДБР.

«Кримінальний огляд» проаналізував матеріали НАБУ і САП, СБУ, ДБР, Bihus.Info, «Української правди», «Слідства.Інфо», Центру протидії корупції, ZN.UA та інших відкритих джерел за 21–26 вересня 2026 року та обрав кілька найгучніших епізодів.

Близько чверті всіх затриманих за злочини проти основ національної безпеки України у 2024–2025 роках - це неповнолітні. Як  пише Слідство-Інфо, російські спецслужби побудували конвеєр психологічного оброблення підлітків, розбитий на сім чітких етапів. Це стало відомо завдяки матеріалам дослідження Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх та ГО «ВГЦ “Волонтер”».

«Кримінальний огляд» розібрав детальний механізм втягування дітей у кримінальні злочини, диверсії та підпали.

Середина вересня принесла одразу кілька історій, у яких корупція постає не як банальний конверт під столом, а як спосіб заробляти на державній нафті, подарованих Україні вагонах, податках, енергетиці та навіть спорядженні для військових.

У традиційному огляді «Кримінальний огляд» проаналізував ЗМІ, повідомлення НАБУ, САП, СБУ, ДБР та інші відкриті джерела за 14–19 вересня 2026 року. Ось шість найбільш гучних історій, які найвиразніше характеризують кримінально-антикорупційний тиждень.

Історія, яка починалася з операції НАБУ і САП проти «кришування» шахрайських колцентрів в Офісі Генерального прокурора, за два тижні перетворилася на відчутну кризу всієї правоохоронної конструкції.

«Кримінальний огляд» проаналізував останні матеріали провідних вітчизняних ЗМІ «Української правди», «Слідства.Інфо», Радіо Свобода, Bihus.Info, hromadske, ZN.UA, Центру протидії корупції, Transparency International Ukraine, повідомлення НАБУ і САП та публічні позиції сторін станом на 20 вересня 2026 року. 

Другий тиждень вересня виявився насиченим подіями, які добре показують одразу кілька зрізів української кримінальної реальності. На одному полюсі - багатомільйонні історії про торгівлю впливом та можливий «дах» для шахрайських колцентрів. На іншому - справи, які роками рухалися через слідство і нарешті дісталися суду або вироку. Окремою, надзвичайно важкою темою залишаються воєнні злочини Росії: журналісти встановили командира підрозділу, бійців якого перевіряють щодо можливих страт десятків українських військовополонених.

«Кримінальний огляд» проаналізував публікації «Української правди», «Економічної правди», Центру протидії корупції, Bihus.Info, «Слідства.Інфо», ZN.UA, hromadske, «Судово-юридичної газети», «Детектор-медіа», «Інформатора», а також повідомлення НАБУ, САП, СБУ, ДБР і ВАКС.

Трагедія у Милій як вирок недбалості: чому розміщення військових об'єктів біля цивільних стало смертельною загрозою для України

Атака російських безпілотників на село Мила у Бучанському районі на Київщині, яка сталася наприкінці серпня 2026 року, призвела до однієї з найважчих цивільних трагедій останнього часу. Детонація боєприпасів у неналежно облаштованому сховищі забрала життя 35 людей. Ця подія відкрила не лише кримінальне провадження проти високопосадовця СБУ, а й оголила системну, болючу проблему для всієї країни: небезпеку розташування військових складів та виробництв у безпосередній близькості до житлової забудови.

«Кримінальний огляд» розбирався в деталях розслідування трагедії у Милій та проаналізував, чому ця проблема вимагає негайного урядового втручання та тотальної інспекції об'єктів по всій країні.