Генеральна Асамблея ООН ухвалила історичне рішення, обравши Україну до складу Ради ООН з прав людини на період 2027–2029 років. Повноваження розпочнуться 1 січня 2027 року. Попри триваючу повномасштабну агресію РФ, це обрання стало визнанням ключової ролі нашої держави у захисті прав людини та дотриманні норм міжнародного права на глобальному рівні.

«Кримінальний огляд» підготував матеріал до цієї події, підкріплений актуальною офіційною статистикою зафіксованих воєнних злочинів та наслідків російської агресії.

Навколо колишньої голови Вищого антикорупційного суду, а нині судді ВАКС Віри Михайленко розгортається чергова інформаційна історія, яка порушує незручні питання щодо незалежності антикорупційного правосуддя, можливих позапроцесуальних контактів та впливу на ухвалення судових рішень.

Адміністрація президента США Дональда Трампа завдала безпрецедентного удару по архітектурі світового правопорядку, запровадивши прямі санкції проти Міжнародного кримінального суду (МКС) як інституції та низки його незалежних суддів і прокурорів. Цей скандальний крок, здійснений одразу після присудження Нобелівської премії миру колишній судді МКС Наві Піллай, демонструє відверту зневагу Вашингтона до інструментів глобальної відповідальності за воєнні злочини.

«Кримінальний огляд» проаналізував хронологію тиску США на міжнародну юстицію, реакцію МКС, інтереси України та довгострокові наслідки цього прецеденту.

У Києві спалахнув черговий скандал довкола Солом'янського районного суду. Як передають наші колеги з Говорить Київ цього разу в центрі уваги опинилися слідча суддя Ірина Усатова та прокурорка Катерина Гончарова, чиї процесуальні рішення, за повідомленнями журналістів, призвели до примусового доставлення до суду жінки, яка перебувала на стаціонарному лікуванні. За інформацією медіа підозрюваній стало настільки зле, що вона втратила свідомість і потребувала термінової госпіталізації.

Історія привернула увагу правозахисників не лише через можливі порушення кримінального процесуального законодавства, а й через ставлення представників правоохоронної та судової системи до здоров'я і життя людини.

          В Україні невдовзі виповниться друга річниця заборони азійського чаю кратом.  

         Втім, як і очікувалося, адміністративним та різким кроком влади ця заборона не вирішила всіх проблемних моментів. Ба більше, ситуація в деяких напрямках лише загострюється, а вигодонабувачі все одно тільки багатіють на тінізації ринку, пише видання Телеграф.

Останні дні вересня і початок жовтня дали дивовижно різний зріз українського правосуддя. Журналісти знаходять елітну нерухомість у людей із орбіти високопосадовців. Колишній топпосадовець СБУ та Офісу президента домовляється зі слідством у справі про десятки мільйонів «Укрзалізниці». Суддю, який три роки ховався від 11-річного строку, зрештою знаходять. А одна з найгучніших кримінальних справ останніх років доходить до довічного вироку. «Кримінальний огляд» традиційно оглянув ЗМІ та відібрав найбільш важливі теми минулого тижня.

Умови воєнного стану, постійна емоційна напруга та потреба громадян у швидкому отриманні оперативної інформації стали головним майданчиком для кібератак. За даними звіту Держспецзв'язку «Кіберзагрози: Україна» за перше півріччя 2026 року, мобільні пристрої на базе iOS та Android остаточно перетворилися на першочергову ціль ворожих хакерів та фішингових угруповань. 

«Кримінальний огляд» підготував розширений аналіз нових методів кібершахрайства, типових схем обману та інструкцію, як захистити власні пристрої та персональні дані.

Правоохоронні органи України та європейських країн зафіксували чергову хвилю операцій ворожих спецслужб, спрямованих на дестабілізацію тилу, коригування вогню по Силах оборони та стеження за українськими військовими за кордоном. Для залучення виконавців РФ активно застосовує соціальні мережі, сервіси знайомств та фінансові маніпуляції.

«Кримінальний огляд» проаналізувала останні затримання та судові вироки, виділивши ключові схеми й тенденції ворожих спецслужб.

Кінець вересня дав дуже різні, але показові історії. В одному випадку йдеться про мільйон доларів, який, за версією слідства, вимагали за можливість безперешкодно постачати армії дрони. В іншому - про майно колишнього очільника одного з найвищих судів країни, записане на матір секретарки. Паралельно журналістські розслідування змусили НАЗК перевіряти спосіб життя керівника обласного управління СБУ, а апеляційний суд скасував безпрецедентну заборону на публікацію матеріалу про 143 об’єкти нерухомості брата директора ДБР.

«Кримінальний огляд» проаналізував матеріали НАБУ і САП, СБУ, ДБР, Bihus.Info, «Української правди», «Слідства.Інфо», Центру протидії корупції, ZN.UA та інших відкритих джерел за 21–26 вересня 2026 року та обрав кілька найгучніших епізодів.

Близько чверті всіх затриманих за злочини проти основ національної безпеки України у 2024–2025 роках - це неповнолітні. Як  пише Слідство-Інфо, російські спецслужби побудували конвеєр психологічного оброблення підлітків, розбитий на сім чітких етапів. Це стало відомо завдяки матеріалам дослідження Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх та ГО «ВГЦ “Волонтер”».

«Кримінальний огляд» розібрав детальний механізм втягування дітей у кримінальні злочини, диверсії та підпали.