Останні дні Україну струсонули одразу кілька гучних кримінальних та антикорупційних скандалів. Нові підозри, обшуки, резонансні справи змінюють одна одну з такою швидкістю, що інформаційна стрічка ледве встигає їх фіксувати. Чого тільки варті заворушення на Петропавлівській Борщагівці

Але навіть на цьому тлі одна тема помітно перекриває більшість інших за масштабом, кількістю фігурантів і рівнем структур, які в ній згадуються. Йдеться про новий виток операції «Карфаген» і ширший клубок подій навколо НАБУ, САП, СБУ, Нацполіції та прокуратури.

«Кримінальний огляд» проаналізував відомі факти та що писали профільні ЗМІ по цьому резонансному кейсу.

Події 2–3 листопада 2026 року у селі Петропавлівська Борщагівка на Київщині стали безпрецедентним тривожним дзвінком для українського суспільства та правоохоронної системи. Тема нібито «незаконного утримання 40 заручників у підвалі», миттєво роздмухана анонімними Telegram-каналами, менш ніж за чотири години трансформувалася у масові заворушення, побиття службових авто, стрілянину та пряму загрозу безпеці військового об’єкта. Цей кейс заслуговує на детальний розбір не лише як окрема провокація, а як симптом набагато глибших системних проблем. 

Шість років без омріяної подорожі, 134 тисячі неповернутих гривень, жодної зрозумілої фінансової звірки та мовчання туристичних компаній у відповідь на журналістські запити. Саме так виглядає історія українця Миколи Погорілого, який звернувся по допомогу до редакції «Кримінального огляду». А коли справа дійшла до поліції, домагатися початку розслідування довелося через суд.

Окрім продовження епізодів резонансних справ на кшталт Форест Гамп чи Карфагена, жовтень 2026 року приніс Україні одразу кілька кримінальних та антикорупційних історій, які важко списати на традиційне «десь хтось узяв хабар».

У центрі уваги опинилися понад мільярд гривень у військовому експорті, сотні дронів, які могли спочатку викрасти у військових, а потім знову продати армії, підозри в катуванні людей працівниками ТЦК, можливе штучне створення експертних доказів на користь високопосадовця СБУ та мільйони на відбудову шкіл, які так і не відкрилися.

«Кримінальний огляд» зібрав кілька найбільш показових історій жовтня, про які ми не писали у попередніх оглядах.

Невідкладні обшуки під мікроскопом: Чи захистить законопроєкт №15488-3 від свавілля силовиків, чи стане черговою ілюзією захисту прав?

Один із найчутливіших і найболючіших інструментів українського кримінального процесу – так звані «невідкладні» обшуки без попереднього дозволу суду, знову опинився в центрі законодавчої уваги. Верховна Рада України 265 голосами ухвалила за основу законопроєкт №15488-3, який має на меті кардинально переписати правила проникнення в житло чи офіси під приводом «врятування майна» чи «переслідування».

 «Кримінальний огляд» проаналізував суть новацій, позиції експертів і правозахисників, а також ризики, які таїть у собі документ на шляху до другого читання.

Поки Україна здригається від мільярдних корупційних скандалів, а суспільство очікує реальної відповідальності високопосадовців та учасників масштабних оборудок, резонансна справа екс-керівника Концерну РРТ Костянтина Захаренка привертає увагу ЗМІ та порушує зовсім інше питання: чи не намагаються зробити винним у розтраті державних коштів людину, яка, за версією захисту, насправді намагалася захистити державне майно?

«Кримінальний огляд», який регулярно висвітлює гучні антикорупційні процеси за участю політиків, чиновників і бізнесменів, не міг оминути цю історію. Адже вона ставить фундаментальні питання щодо якості роботи НАБУ, САП та Вищого антикорупційного суду, обґрунтованості обвинувальних вироків і рівності всіх перед законом.

Українські правоохоронні та контролюючі органи продовжують масштабні протидиверсійні, антикорупційні та контррозвідувальні заходи. Знешкодження схеми у сфері шкільних закупівель, ліквідація криптошахрайських кол-центрів, припинення діяльності потужної тютюнової фабрики та юридичне фіксування воєнних злочинів окупантів - ключові процесуальні рішення станом на 26 жовтня 2026 року.

«Кримінальний огляд» підготував стислу аналітичну вибірку найбільш гучних новин правоохоронного сектору.

За офіційними даними Служби безпеки України, лише з початку 2026 року суди винесли вироки 75 громадянам за несанкціоновану зйомку та оприлюднення кадрів роботи протиповітряної оборони, розташування військових об'єктів і наслідків ворожих прильотів. Але за цією сумою сухих судових статистичних даних ховається значно глибша й тривожніша проблема: фундаментальна трансформація воєнних злочинів у цифровому середовищі. За роки повномасштабного вторгнення наївний «погоня за лайками» в Telegram і TikTok еволюціонував у системний мережевий аутсорсинг російських спецслужб (ГРУ та ФСБ РФ), де українські громадяни стають «коригувальниками на замовлення».

 «Кримінальний огляд» підготував ретроспективний розбір даної теми - від законодавчого хаосу березня 2022 року до формування суворої судової практики, викриття агентів-коригувальників та трансформації безпекових рекомендацій.

Офіс Генерального прокурора України разом із Національною поліцією та Службою безпеки України продовжують системну роботу щодо притягнення до кримінальної відповідальності військовослужбовців та громадян РФ, причетних до воєнних злочинів. Останні рішення правоохоронних органів демонструють формування нових прецедентів у міжнародному та національному кримінальному праві - від розслідування катувань цивільних на окупованих територіях до покарання за грабунок національних ресурсів.

«Кримінальний огляд» проаналізував дві ключові справи, що формують нову судову практику притягнення агресора до відповідальності за ст. 438 КК України (Порушення законів та звичаїв війни).

Генеральна Асамблея ООН ухвалила історичне рішення, обравши Україну до складу Ради ООН з прав людини на період 2027–2029 років. Повноваження розпочнуться 1 січня 2027 року. Попри триваючу повномасштабну агресію РФ, це обрання стало визнанням ключової ролі нашої держави у захисті прав людини та дотриманні норм міжнародного права на глобальному рівні.

«Кримінальний огляд» підготував матеріал до цієї події, підкріплений актуальною офіційною статистикою зафіксованих воєнних злочинів та наслідків російської агресії.