Поки Україну продовжують сколихувати масштабні корупційні скандали, в яких фігурують високопосадовці прокуратури, СБУ та Національної поліції, з Естонії надходить тривожне повідомлення, яке порушує питання вже не лише про ефективність боротьби з міжнародним шахрайством, а й про здатність української правоохоронної системи загалом контролювати ситуацію, протидіяти організованій злочинності та очищувати власні лави від корупційного впливу. Адже якщо навіть після резонансних викриттів НАБУ і САП, численних обшуків, затримань та оприлюднення фактів можливого кримінального впливу на державні структури шахрайські мережі відновлюють свою діяльність, виникає значно серйозніше запитання: чи здатна держава зламати систему кримінального покровительства, чи ця система настільки вкорінилася в правоохоронних органах, що продовжує функціонувати навіть після публічного викриття її ймовірних покровителів?


Російські спецслужби продовжують використовувати українських громадян для збору розвідувальної інформації, допомоги окупаційним військам, організації підпалів та інших протиправних дій. Лише за останні дні українські правоохоронці повідомили про низку кримінальних проваджень, у яких фігурують мешканці Києва, Дніпропетровщини, Івано-Франківська та Харківської області. «Кримінальний огляд» зібрав найрезонансніші повідомлення ЗМІ про діяльність російської агентури та її пособників в Україні.

Теракт у Кракові 7 листопада з розстрілом мирних громадян боляче нагадав Україні про власну квітневу трагедію в Голосіївському районі Києва. Обидва напади різні за мотивами та обставинами, але мають одну небезпечну спільну рису: озброєна людина за лічені хвилини здатна перетворити звичайну міську вулицю, двір чи магазин на місце масового вбивства.

Нагадаємо, у Кракові 24-річний чоловік відкрив вогонь по випадкових перехожих у центрі міста. Загинули шестеро людей, ще щонайменше 15 були поранені. Згодом у помешканні нападника виявили тіла його батьків та 21-річної сестри, а також сім одиниць зброї. Польська прокуратура офіційно кваліфікувала стрілянину як терористичний акт. Кримінальний огляд проаналізував ці дві трагедії, і побачив загрозливу тенденцію, на яку українська влада має відреагувати влада якомога скоріше.  

Останні дні Україну струсонули одразу кілька гучних кримінальних та антикорупційних скандалів. Нові підозри, обшуки, резонансні справи змінюють одна одну з такою швидкістю, що інформаційна стрічка ледве встигає їх фіксувати. Чого тільки варті заворушення на Петропавлівській Борщагівці

Але навіть на цьому тлі одна тема помітно перекриває більшість інших за масштабом, кількістю фігурантів і рівнем структур, які в ній згадуються. Йдеться про новий виток операції «Карфаген» і ширший клубок подій навколо НАБУ, САП, СБУ, Нацполіції та прокуратури.

«Кримінальний огляд» проаналізував відомі факти та що писали профільні ЗМІ по цьому резонансному кейсу.

Події 2–3 листопада 2026 року у селі Петропавлівська Борщагівка на Київщині стали безпрецедентним тривожним дзвінком для українського суспільства та правоохоронної системи. Тема нібито «незаконного утримання 40 заручників у підвалі», миттєво роздмухана анонімними Telegram-каналами, менш ніж за чотири години трансформувалася у масові заворушення, побиття службових авто, стрілянину та пряму загрозу безпеці військового об’єкта. Цей кейс заслуговує на детальний розбір не лише як окрема провокація, а як симптом набагато глибших системних проблем. 

Окрім продовження епізодів резонансних справ на кшталт Форест Гамп чи Карфагена, жовтень 2026 року приніс Україні одразу кілька кримінальних та антикорупційних історій, які важко списати на традиційне «десь хтось узяв хабар».

У центрі уваги опинилися понад мільярд гривень у військовому експорті, сотні дронів, які могли спочатку викрасти у військових, а потім знову продати армії, підозри в катуванні людей працівниками ТЦК, можливе штучне створення експертних доказів на користь високопосадовця СБУ та мільйони на відбудову шкіл, які так і не відкрилися.

«Кримінальний огляд» зібрав кілька найбільш показових історій жовтня, про які ми не писали у попередніх оглядах.

За офіційними даними Служби безпеки України, лише з початку 2026 року суди винесли вироки 75 громадянам за несанкціоновану зйомку та оприлюднення кадрів роботи протиповітряної оборони, розташування військових об'єктів і наслідків ворожих прильотів. Але за цією сумою сухих судових статистичних даних ховається значно глибша й тривожніша проблема: фундаментальна трансформація воєнних злочинів у цифровому середовищі. За роки повномасштабного вторгнення наївний «погоня за лайками» в Telegram і TikTok еволюціонував у системний мережевий аутсорсинг російських спецслужб (ГРУ та ФСБ РФ), де українські громадяни стають «коригувальниками на замовлення».

 «Кримінальний огляд» підготував ретроспективний розбір даної теми - від законодавчого хаосу березня 2022 року до формування суворої судової практики, викриття агентів-коригувальників та трансформації безпекових рекомендацій.

537 0
  • Подобається
  • 0


          В Україні невдовзі виповниться друга річниця заборони азійського чаю кратом.  

         Втім, як і очікувалося, адміністративним та різким кроком влади ця заборона не вирішила всіх проблемних моментів. Ба більше, ситуація в деяких напрямках лише загострюється, а вигодонабувачі все одно тільки багатіють на тінізації ринку, пише видання Телеграф.

Умови воєнного стану, постійна емоційна напруга та потреба громадян у швидкому отриманні оперативної інформації стали головним майданчиком для кібератак. За даними звіту Держспецзв'язку «Кіберзагрози: Україна» за перше півріччя 2026 року, мобільні пристрої на базе iOS та Android остаточно перетворилися на першочергову ціль ворожих хакерів та фішингових угруповань. 

«Кримінальний огляд» підготував розширений аналіз нових методів кібершахрайства, типових схем обману та інструкцію, як захистити власні пристрої та персональні дані.


Днями український інформаційний простір вибухнув двома новинами про зухвалі ДТП. В першому випадку рішала-бізнесмен та так званий «тіньовий куратор» нардепів Ілля Павлюк на Вінниччині влаштував ДТП за участю трьох авто. Винуватець аварії ймовірно був п’яним, а після приїзду поліції - просто сів у Mercedes Brabus і демонстративно поїхав геть.

Другий інцидент трапився в центрі Києва, біля Палацу «Україна», де два елітні авто посеред біла дня влаштували шалені перегони й на повній швидкості влетіли просто на літню терасу ресторану. Як стало відомо Телеграмній службі новин, за кермом одного з них був Кирило Островський, колишній «смотрящий» за Лук’янівським СІЗО, який у 2018 році на Hummer смертельно збив 10-річну дівчинку, а вже навесні цього року вийшов під заставу після підозри у катуванні людини. І ось він знову на дорозі - ганяє, таранить авто й кришить тераси закладів.

Ці два випадки - не просто зухвале порушення ПДР, і не ще один черговий кричущий прецедент із життя «еліти».