Кримінальний огляд » Інформація » Українські шахрайські колцентри знову атакують Європу попри гучні викриття НАБУ - ЗМІ

Українські шахрайські колцентри знову атакують Європу попри гучні викриття НАБУ - ЗМІ

Поки Україну продовжують сколихувати масштабні корупційні скандали, в яких фігурують високопосадовці прокуратури, СБУ та Національної поліції, з Естонії надходить тривожне повідомлення, яке порушує питання вже не лише про ефективність боротьби з міжнародним шахрайством, а й про здатність української правоохоронної системи загалом контролювати ситуацію, протидіяти організованій злочинності та очищувати власні лави від корупційного впливу. Адже якщо навіть після резонансних викриттів НАБУ і САП, численних обшуків, затримань та оприлюднення фактів можливого кримінального впливу на державні структури шахрайські мережі відновлюють свою діяльність, виникає значно серйозніше запитання: чи здатна держава зламати систему кримінального покровительства, чи ця система настільки вкорінилася в правоохоронних органах, що продовжує функціонувати навіть після публічного викриття її ймовірних покровителів?

Шість тижнів тиші - і шахрайський конвеєр запрацював знову

Як повідомляє видання «Цензор.НЕТ» із посиланням на інтерв'ю керівника Національного центру запобігання та боротьби з шахрайством Естонії Яагупа Тоомпуу журналістам «Економічної правди», від початку серпня 2026 року естонська поліція перестала фіксувати дзвінки шахраїв, які раніше пов'язували з українськими колцентрами. Однак уже 15–16 вересня дзвінки естонською мовою відновилися, а наприкінці жовтня повернулися й російськомовні шахрайські дзвінки.

За словами Тоомпуу, правоохоронці з високою ймовірністю вважають, що йдеться про ті самі злочинні групи, які використовували попередні легенди, імена та навіть залучали тих самих операторів. Станом на 21 жовтня ситуація фактично повернулася до рівня, який спостерігався до серпня. При цьому поліція Естонії поки не встановила, чи залишилися ці шахрайські структури на території України, чи перемістили свої офіси за кордон.

Отже, гучні викриття, обшуки, затримання та кримінальні провадження поки не забезпечили стійкого припинення діяльності шахрайських мереж, які атакують європейських громадян. І хоча наразі немає доказів, що йдеться саме про всі раніше викриті осередки, сама здатність кримінальних груп відновлювати діяльність після правоохоронного тиску викликає серйозні запитання.

52 колцентри, тисячі операторів і правоохоронний «дах»

Особливо гостро ця новина сприймається на тлі резонансного розслідування операції «Карфаген», у межах якого НАБУ та САП повідомили про ймовірне проникнення організованої злочинності до правоохоронних структур.

За версією слідства, учасники злочинної організації координували діяльність щонайменше 52 шахрайських колцентрів, у яких працювали не менш ніж 2700 осіб. За можливість безперешкодно ошукувати громадян України та іноземних держав організатори, як стверджують детективи, щомісяця сплачували до 7 тисяч доларів з одного колцентру. Гроші переказувалися у криптовалюті, а адреси офісів, які платили за прикриття, централізовано обліковувалися.

У матеріалах слідства фігурують представники Офісу генерального прокурора, СБУ та Національної поліції, яких підозрюють у сприянні діяльності кримінальних структур. Ідеться не лише про можливе прикриття фінансового шахрайства, а й про інші тяжкі злочини, включно з викраденнями людей, вимаганням грошей та насильницькими нападами. Винуватість конкретних осіб має встановити суд.

Тепер особливого значення набуває ще одна обставина, на яку звернув увагу естонський правоохоронець Яагуп Тоомпуу. Він припустив, що за наявності корупційних зв'язків міжнародні запити правоохоронних органів щодо діяльності колцентрів могли потрапляти безпосередньо до рук злочинців. Водночас посадовець наголосив, що доказів такого витоку наразі не має.

Якщо подібні факти підтвердяться, це означатиме, що проблема давно вийшла за межі внутрішньої української корупції. Адже йтиметься про можливе використання державних повноважень для захисту міжнародного кримінального бізнесу та фактичне підривання правоохоронного співробітництва України з європейськими партнерами.

Агонія кримінальної системи чи демонстрація її живучості?

Що ж відбувається після гучних викриттів «Карфагена»? Чи спостерігаємо ми останні конвульсії кримінальної системи, яка втратила колишніх покровителів, але за інерцією продовжує працювати? Чи окремі місцеві організатори просто намагаються зберегти прибутковий бізнес? А можливо, ситуація значно серйозніша і викриття окремих високопосадовців лише оголило верхівку масштабної структури, здатної швидко відновлювати свою діяльність?

Відповідей на ці запитання поки немає. Однак одна обставина вже очевидна: кримінальні механізми, пов'язані з топ-корупцією і міжнародним телефонним шахрайством, виявили здатність пережити навіть масштабні обшуки та поіменне викриття тих, хто кришував цю систему.

Особливо тривожно, що подібні історії відбуваються під час повномасштабної війни, коли Україна потребує максимальної довіри міжнародних партнерів, військової допомоги, фінансової підтримки та ефективного співробітництва з європейськими правоохоронними органами. Натомість повідомлення про міжнародні шахрайські мережі, які можуть користуватися корупційним прикриттям, завдають серйозної шкоди репутації держави.

Мабуть не випадково Керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов, коментуючи операцію «Карфаген», попереджав, що найтемніша частина корупційного айсберга ще залишається під водою. Він порівняв боротьбу із системною корупцією з антикорупційною хіміотерапією, покликаною знищувати злочинні метастази, навіть коли вони проникли надзвичайно глибоко.

Сьогодні ці слова набувають нового змісту. Адже якщо після викриття масштабної кримінальної мережі шахрайські структури продовжують діяти, то головним завданням держави має стати не лише покарання окремих фігурантів, а й ліквідація механізмів, які дозволяють таким угрупованням відновлюватися.

Україна не може дозволити собі ситуацію, коли на фронті військові захищають державу та її міжнародну репутацію, а всередині країни організована злочинність, за версією слідства, знаходить можливості купувати захист у представників державних органів.

Інакше кожне нове викриття ризикує перетворитися на чергову серію нескінченного кримінального серіалу, в якому змінюються прізвища, адреси офісів і криптогаманці, але незмінним залишається головне - сама система отримання злочинних прибутків.

Можливо, саме тому історичний заклик Олександра Абакумова «Карфаген має бути зруйнований» сьогодні звучить не як ефектна метафора, а як нагадування про незавершеність роботи.

Бо якщо навіть після гучного інформаційного розгрому і процесуальних дій НАБУ і САП кримінальний міжнародний шахрайський конвеєр продовжує працювати, виникає закономірне запитання: хто сьогодні забезпечує його недоторканність і чи не свідчить така зухвалість про те, що організатори злочинних схем та їхні можливі покровителі й досі почуваються безкарними? Адже це вже не просто черговий кримінальний скандал, а тривожний сигнал для українського суспільства, Європи та всіх міжнародних партнерів України. Складається враження, що кримінальні структури відверто демонструють свою здатність ігнорувати закон, правоохоронні органи та навіть найгучніші антикорупційні викриття. І найнебезпечніше тут навіть не те, що шахраї продовжують ошукувати людей, а те, що їхня зухвалість ставить під сумнів саму спроможність державної правоохоронної системи контролювати ситуацію та протистояти організованій злочинності у власних лавах. Якщо це не яскрава демонстрація системної державної ТОП-корупції, то що тоді, повна неспроможність держави виконувати свої обв’язки?  

Віталій Семенчук для «Кримінального огляду»


Yuzik Администраторы

Автор: Yuzik

Коментарів немає, додати свої!

Інформаційне повідомлення

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.