Поки Україну продовжують сколихувати масштабні корупційні скандали, в яких фігурують високопосадовці прокуратури, СБУ та Національної поліції, з Естонії надходить тривожне повідомлення, яке порушує питання вже не лише про ефективність боротьби з міжнародним шахрайством, а й про здатність української правоохоронної системи загалом контролювати ситуацію, протидіяти організованій злочинності та очищувати власні лави від корупційного впливу. Адже якщо навіть після резонансних викриттів НАБУ і САП, численних обшуків, затримань та оприлюднення фактів можливого кримінального впливу на державні структури шахрайські мережі відновлюють свою діяльність, виникає значно серйозніше запитання: чи здатна держава зламати систему кримінального покровительства, чи ця система настільки вкорінилася в правоохоронних органах, що продовжує функціонувати навіть після публічного викриття її ймовірних покровителів?

