Невідкладні обшуки під мікроскопом: Чи захистить законопроєкт №15488-3 від свавілля силовиків, чи стане черговою ілюзією захисту прав?

Один із найчутливіших і найболючіших інструментів українського кримінального процесу – так звані «невідкладні» обшуки без попереднього дозволу суду, знову опинився в центрі законодавчої уваги. Верховна Рада України 265 голосами ухвалила за основу законопроєкт №15488-3, який має на меті кардинально переписати правила проникнення в житло чи офіси під приводом «врятування майна» чи «переслідування».

 «Кримінальний огляд» проаналізував суть новацій, позиції експертів і правозахисників, а також ризики, які таїть у собі документ на шляху до другого читання.

Поки Україна здригається від мільярдних корупційних скандалів, а суспільство очікує реальної відповідальності високопосадовців та учасників масштабних оборудок, резонансна справа екс-керівника Концерну РРТ Костянтина Захаренка привертає увагу ЗМІ та порушує зовсім інше питання: чи не намагаються зробити винним у розтраті державних коштів людину, яка, за версією захисту, насправді намагалася захистити державне майно?

«Кримінальний огляд», який регулярно висвітлює гучні антикорупційні процеси за участю політиків, чиновників і бізнесменів, не міг оминути цю історію. Адже вона ставить фундаментальні питання щодо якості роботи НАБУ, САП та Вищого антикорупційного суду, обґрунтованості обвинувальних вироків і рівності всіх перед законом.

Українські правоохоронні та контролюючі органи продовжують масштабні протидиверсійні, антикорупційні та контррозвідувальні заходи. Знешкодження схеми у сфері шкільних закупівель, ліквідація криптошахрайських кол-центрів, припинення діяльності потужної тютюнової фабрики та юридичне фіксування воєнних злочинів окупантів - ключові процесуальні рішення станом на 26 жовтня 2026 року.

«Кримінальний огляд» підготував стислу аналітичну вибірку найбільш гучних новин правоохоронного сектору.

За офіційними даними Служби безпеки України, лише з початку 2026 року суди винесли вироки 75 громадянам за несанкціоновану зйомку та оприлюднення кадрів роботи протиповітряної оборони, розташування військових об'єктів і наслідків ворожих прильотів. Але за цією сумою сухих судових статистичних даних ховається значно глибша й тривожніша проблема: фундаментальна трансформація воєнних злочинів у цифровому середовищі. За роки повномасштабного вторгнення наївний «погоня за лайками» в Telegram і TikTok еволюціонував у системний мережевий аутсорсинг російських спецслужб (ГРУ та ФСБ РФ), де українські громадяни стають «коригувальниками на замовлення».

 «Кримінальний огляд» підготував ретроспективний розбір даної теми - від законодавчого хаосу березня 2022 року до формування суворої судової практики, викриття агентів-коригувальників та трансформації безпекових рекомендацій.

Офіс Генерального прокурора України разом із Національною поліцією та Службою безпеки України продовжують системну роботу щодо притягнення до кримінальної відповідальності військовослужбовців та громадян РФ, причетних до воєнних злочинів. Останні рішення правоохоронних органів демонструють формування нових прецедентів у міжнародному та національному кримінальному праві - від розслідування катувань цивільних на окупованих територіях до покарання за грабунок національних ресурсів.

«Кримінальний огляд» проаналізував дві ключові справи, що формують нову судову практику притягнення агресора до відповідальності за ст. 438 КК України (Порушення законів та звичаїв війни).

Генеральна Асамблея ООН ухвалила історичне рішення, обравши Україну до складу Ради ООН з прав людини на період 2027–2029 років. Повноваження розпочнуться 1 січня 2027 року. Попри триваючу повномасштабну агресію РФ, це обрання стало визнанням ключової ролі нашої держави у захисті прав людини та дотриманні норм міжнародного права на глобальному рівні.

«Кримінальний огляд» підготував матеріал до цієї події, підкріплений актуальною офіційною статистикою зафіксованих воєнних злочинів та наслідків російської агресії.

Навколо колишньої голови Вищого антикорупційного суду, а нині судді ВАКС Віри Михайленко розгортається чергова інформаційна історія, яка порушує незручні питання щодо незалежності антикорупційного правосуддя, можливих позапроцесуальних контактів та впливу на ухвалення судових рішень.

Адміністрація президента США Дональда Трампа завдала безпрецедентного удару по архітектурі світового правопорядку, запровадивши прямі санкції проти Міжнародного кримінального суду (МКС) як інституції та низки його незалежних суддів і прокурорів. Цей скандальний крок, здійснений одразу після присудження Нобелівської премії миру колишній судді МКС Наві Піллай, демонструє відверту зневагу Вашингтона до інструментів глобальної відповідальності за воєнні злочини.

«Кримінальний огляд» проаналізував хронологію тиску США на міжнародну юстицію, реакцію МКС, інтереси України та довгострокові наслідки цього прецеденту.

У Києві спалахнув черговий скандал довкола Солом'янського районного суду. Як передають наші колеги з Говорить Київ цього разу в центрі уваги опинилися слідча суддя Ірина Усатова та прокурорка Катерина Гончарова, чиї процесуальні рішення, за повідомленнями журналістів, призвели до примусового доставлення до суду жінки, яка перебувала на стаціонарному лікуванні. За інформацією медіа підозрюваній стало настільки зле, що вона втратила свідомість і потребувала термінової госпіталізації.

Історія привернула увагу правозахисників не лише через можливі порушення кримінального процесуального законодавства, а й через ставлення представників правоохоронної та судової системи до здоров'я і життя людини.

Останні дні вересня і початок жовтня дали дивовижно різний зріз українського правосуддя. Журналісти знаходять елітну нерухомість у людей із орбіти високопосадовців. Колишній топпосадовець СБУ та Офісу президента домовляється зі слідством у справі про десятки мільйонів «Укрзалізниці». Суддю, який три роки ховався від 11-річного строку, зрештою знаходять. А одна з найгучніших кримінальних справ останніх років доходить до довічного вироку. «Кримінальний огляд» традиційно оглянув ЗМІ та відібрав найбільш важливі теми минулого тижня.