Поки Україну продовжують сколихувати масштабні корупційні скандали, в яких фігурують високопосадовці прокуратури, СБУ та Національної поліції, з Естонії надходить тривожне повідомлення, яке порушує питання вже не лише про ефективність боротьби з міжнародним шахрайством, а й про здатність української правоохоронної системи загалом контролювати ситуацію, протидіяти організованій злочинності та очищувати власні лави від корупційного впливу. Адже якщо навіть після резонансних викриттів НАБУ і САП, численних обшуків, затримань та оприлюднення фактів можливого кримінального впливу на державні структури шахрайські мережі відновлюють свою діяльність, виникає значно серйозніше запитання: чи здатна держава зламати систему кримінального покровительства, чи ця система настільки вкорінилася в правоохоронних органах, що продовжує функціонувати навіть після публічного викриття її ймовірних покровителів?


Російські спецслужби продовжують використовувати українських громадян для збору розвідувальної інформації, допомоги окупаційним військам, організації підпалів та інших протиправних дій. Лише за останні дні українські правоохоронці повідомили про низку кримінальних проваджень, у яких фігурують мешканці Києва, Дніпропетровщини, Івано-Франківська та Харківської області. «Кримінальний огляд» зібрав найрезонансніші повідомлення ЗМІ про діяльність російської агентури та її пособників в Україні.

Останні дні принесли Україні чергову порцію гучних корупційних викриттів, судових вироків та скандалів, у яких фігурують правоохоронці, керівники державних підприємств і розпорядники бюджетних коштів. На тлі цих подій Верховна Рада зробила новий законодавчий крок у боротьбі з міжнародною корупцією. «Кримінальний огляд» зібрав найпомітніші матеріали українських ЗМІ за останні дні.


Теракт у Кракові 7 листопада з розстрілом мирних громадян боляче нагадав Україні про власну квітневу трагедію в Голосіївському районі Києва. Обидва напади різні за мотивами та обставинами, але мають одну небезпечну спільну рису: озброєна людина за лічені хвилини здатна перетворити звичайну міську вулицю, двір чи магазин на місце масового вбивства.

Нагадаємо, у Кракові 24-річний чоловік відкрив вогонь по випадкових перехожих у центрі міста. Загинули шестеро людей, ще щонайменше 15 були поранені. Згодом у помешканні нападника виявили тіла його батьків та 21-річної сестри, а також сім одиниць зброї. Польська прокуратура офіційно кваліфікувала стрілянину як терористичний акт. Кримінальний огляд проаналізував ці дві трагедії, і побачив загрозливу тенденцію, на яку українська влада має відреагувати влада якомога скоріше.  

Останні дні Україну струсонули одразу кілька гучних кримінальних та антикорупційних скандалів. Нові підозри, обшуки, резонансні справи змінюють одна одну з такою швидкістю, що інформаційна стрічка ледве встигає їх фіксувати. Чого тільки варті заворушення на Петропавлівській Борщагівці

Але навіть на цьому тлі одна тема помітно перекриває більшість інших за масштабом, кількістю фігурантів і рівнем структур, які в ній згадуються. Йдеться про новий виток операції «Карфаген» і ширший клубок подій навколо НАБУ, САП, СБУ, Нацполіції та прокуратури.

«Кримінальний огляд» проаналізував відомі факти та що писали профільні ЗМІ по цьому резонансному кейсу.

Події 2–3 листопада 2026 року у селі Петропавлівська Борщагівка на Київщині стали безпрецедентним тривожним дзвінком для українського суспільства та правоохоронної системи. Тема нібито «незаконного утримання 40 заручників у підвалі», миттєво роздмухана анонімними Telegram-каналами, менш ніж за чотири години трансформувалася у масові заворушення, побиття службових авто, стрілянину та пряму загрозу безпеці військового об’єкта. Цей кейс заслуговує на детальний розбір не лише як окрема провокація, а як симптом набагато глибших системних проблем. 

Шість років без омріяної подорожі, 134 тисячі неповернутих гривень, жодної зрозумілої фінансової звірки та мовчання туристичних компаній у відповідь на журналістські запити. Саме так виглядає історія українця Миколи Погорілого, який звернувся по допомогу до редакції «Кримінального огляду». А коли справа дійшла до поліції, домагатися початку розслідування довелося через суд.

Окрім продовження епізодів резонансних справ на кшталт Форест Гамп чи Карфагена, жовтень 2026 року приніс Україні одразу кілька кримінальних та антикорупційних історій, які важко списати на традиційне «десь хтось узяв хабар».

У центрі уваги опинилися понад мільярд гривень у військовому експорті, сотні дронів, які могли спочатку викрасти у військових, а потім знову продати армії, підозри в катуванні людей працівниками ТЦК, можливе штучне створення експертних доказів на користь високопосадовця СБУ та мільйони на відбудову шкіл, які так і не відкрилися.

«Кримінальний огляд» зібрав кілька найбільш показових історій жовтня, про які ми не писали у попередніх оглядах.

Поки Україна здригається від мільярдних корупційних скандалів, а суспільство очікує реальної відповідальності високопосадовців та учасників масштабних оборудок, резонансна справа екс-керівника Концерну РРТ Костянтина Захаренка привертає увагу ЗМІ та порушує зовсім інше питання: чи не намагаються зробити винним у розтраті державних коштів людину, яка, за версією захисту, насправді намагалася захистити державне майно?

«Кримінальний огляд», який регулярно висвітлює гучні антикорупційні процеси за участю політиків, чиновників і бізнесменів, не міг оминути цю історію. Адже вона ставить фундаментальні питання щодо якості роботи НАБУ, САП та Вищого антикорупційного суду, обґрунтованості обвинувальних вироків і рівності всіх перед законом.

Українські правоохоронні та контролюючі органи продовжують масштабні протидиверсійні, антикорупційні та контррозвідувальні заходи. Знешкодження схеми у сфері шкільних закупівель, ліквідація криптошахрайських кол-центрів, припинення діяльності потужної тютюнової фабрики та юридичне фіксування воєнних злочинів окупантів - ключові процесуальні рішення станом на 26 жовтня 2026 року.

«Кримінальний огляд» підготував стислу аналітичну вибірку найбільш гучних новин правоохоронного сектору.