Генеральна Асамблея ООН ухвалила історичне рішення, обравши Україну до складу Ради ООН з прав людини на період 2027–2029 років. Повноваження розпочнуться 1 січня 2027 року. Попри триваючу повномасштабну агресію РФ, це обрання стало визнанням ключової ролі нашої держави у захисті прав людини та дотриманні норм міжнародного права на глобальному рівні.«Кримінальний огляд» підготував матеріал до цієї події, підкріплений актуальною офіційною статистикою зафіксованих воєнних злочинів та наслідків російської агресії.
ДетальнішеНавколо колишньої голови Вищого антикорупційного суду, а нині судді ВАКС Віри Михайленко розгортається чергова інформаційна історія, яка порушує незручні питання щодо незалежності антикорупційного правосуддя, можливих позапроцесуальних контактів та впливу на ухвалення судових рішень.Редакція «Кримінального огляду» не могла оминути увагою резонансну публікацію видання Minprom від 15 жовтня 2026 року, у якій із посиланням на низку українських медіа та Telegram-каналів викладено серйозні звинувачення на адресу судді. Йдеться, зокрема, про можливі зв’язки із російськими структурами, неформальні контакти з впливовими посадовцями, обговорення внутрішніх питань ВАКС та ймовірне використання службового становища в інтересах третіх осіб – зокрема у скандальній справі Форест-гамп.
ДетальнішеАдміністрація президента США Дональда Трампа завдала безпрецедентного удару по архітектурі світового правопорядку, запровадивши прямі санкції проти Міжнародного кримінального суду (МКС) як інституції та низки його незалежних суддів і прокурорів. Цей скандальний крок, здійснений одразу після присудження Нобелівської премії миру колишній судді МКС Наві Піллай, демонструє відверту зневагу Вашингтона до інструментів глобальної відповідальності за воєнні злочини.«Кримінальний огляд» проаналізував хронологію тиску США на міжнародну юстицію, реакцію МКС, інтереси України та довгострокові наслідки цього прецеденту.
ДетальнішеУ Києві спалахнув черговий скандал довкола Солом\'янського районного суду. Як передають наші колеги з Говорить Київ цього разу в центрі уваги опинилися слідча суддя Ірина Усатова та прокурорка Катерина Гончарова, чиї процесуальні рішення, за повідомленнями журналістів, призвели до примусового доставлення до суду жінки, яка перебувала на стаціонарному лікуванні. За інформацією медіа підозрюваній стало настільки зле, що вона втратила свідомість і потребувала термінової госпіталізації.Історія привернула увагу правозахисників не лише через можливі порушення кримінального процесуального законодавства, а й через ставлення представників правоохоронної та судової системи до здоров\'я і життя людини.
ДетальнішеВ Україні невдовзі виповниться друга річниця заборони азійського чаю кратом. Втім, як і очікувалося, адміністративним та різким кроком влади ця заборона не вирішила всіх проблемних моментів. Ба більше, ситуація в деяких напрямках лише загострюється, а вигодонабувачі все одно тільки багатіють на тінізації ринку, пише видання Телеграф.
ДетальнішеОстанні дні вересня і початок жовтня дали дивовижно різний зріз українського правосуддя. Журналісти знаходять елітну нерухомість у людей із орбіти високопосадовців. Колишній топпосадовець СБУ та Офісу президента домовляється зі слідством у справі про десятки мільйонів «Укрзалізниці». Суддю, який три роки ховався від 11-річного строку, зрештою знаходять. А одна з найгучніших кримінальних справ останніх років доходить до довічного вироку. «Кримінальний огляд» традиційно оглянув ЗМІ та відібрав найбільш важливі теми минулого тижня.
ДетальнішеУмови воєнного стану, постійна емоційна напруга та потреба громадян у швидкому отриманні оперативної інформації стали головним майданчиком для кібератак. За даними звіту Держспецзв\'язку «Кіберзагрози: Україна» за перше півріччя 2026 року, мобільні пристрої на базе iOS та Android остаточно перетворилися на першочергову ціль ворожих хакерів та фішингових угруповань. «Кримінальний огляд» підготував розширений аналіз нових методів кібершахрайства, типових схем обману та інструкцію, як захистити власні пристрої та персональні дані.
ДетальнішеПравоохоронні органи України та європейських країн зафіксували чергову хвилю операцій ворожих спецслужб, спрямованих на дестабілізацію тилу, коригування вогню по Силах оборони та стеження за українськими військовими за кордоном. Для залучення виконавців РФ активно застосовує соціальні мережі, сервіси знайомств та фінансові маніпуляції.«Кримінальний огляд» проаналізувала останні затримання та судові вироки, виділивши ключові схеми й тенденції ворожих спецслужб.
ДетальнішеКінець вересня дав дуже різні, але показові історії. В одному випадку йдеться про мільйон доларів, який, за версією слідства, вимагали за можливість безперешкодно постачати армії дрони. В іншому - про майно колишнього очільника одного з найвищих судів країни, записане на матір секретарки. Паралельно журналістські розслідування змусили НАЗК перевіряти спосіб життя керівника обласного управління СБУ, а апеляційний суд скасував безпрецедентну заборону на публікацію матеріалу про 143 об’єкти нерухомості брата директора ДБР.«Кримінальний огляд» проаналізував матеріали НАБУ і САП, СБУ, ДБР, Bihus.Info, «Української правди», «Слідства.Інфо», Центру протидії корупції, ZN.UA та інших відкритих джерел за 21–26 вересня 2026 року та обрав кілька найгучніших епізодів.
ДетальнішеБлизько чверті всіх затриманих за злочини проти основ національної безпеки України у 2024–2025 роках - це неповнолітні. Як пише Слідство-Інфо, російські спецслужби побудували конвеєр психологічного оброблення підлітків, розбитий на сім чітких етапів. Це стало відомо завдяки матеріалам дослідження Міжвідомчої координаційної ради з питань правосуддя щодо неповнолітніх та ГО «ВГЦ “Волонтер”».«Кримінальний огляд» розібрав детальний механізм втягування дітей у кримінальні злочини, диверсії та підпали.
ДетальнішеСередина вересня принесла одразу кілька історій, у яких корупція постає не як банальний конверт під столом, а як спосіб заробляти на державній нафті, подарованих Україні вагонах, податках, енергетиці та навіть спорядженні для військових.
У традиційному огляді «Кримінальний огляд» проаналізував ЗМІ, повідомлення НАБУ, САП, СБУ, ДБР та інші відкриті джерела за 14–19 вересня 2026 року. Ось шість найбільш гучних історій, які найвиразніше характеризують кримінально-антикорупційний тиждень.
Історія, яка починалася з операції НАБУ і САП проти «кришування» шахрайських колцентрів в Офісі Генерального прокурора, за два тижні перетворилася на відчутну кризу всієї правоохоронної конструкції.
«Кримінальний огляд» проаналізував останні матеріали провідних вітчизняних ЗМІ «Української правди», «Слідства.Інфо», Радіо Свобода, Bihus.Info, hromadske, ZN.UA, Центру протидії корупції, Transparency International Ukraine, повідомлення НАБУ і САП та публічні позиції сторін станом на 20 вересня 2026 року.
Другий тиждень вересня виявився насиченим подіями, які добре показують одразу кілька зрізів української кримінальної реальності. На одному полюсі - багатомільйонні історії про торгівлю впливом та можливий «дах» для шахрайських колцентрів. На іншому - справи, які роками рухалися через слідство і нарешті дісталися суду або вироку. Окремою, надзвичайно важкою темою залишаються воєнні злочини Росії: журналісти встановили командира підрозділу, бійців якого перевіряють щодо можливих страт десятків українських військовополонених.
«Кримінальний огляд» проаналізував публікації «Української правди», «Економічної правди», Центру протидії корупції, Bihus.Info, «Слідства.Інфо», ZN.UA, hromadske, «Судово-юридичної газети», «Детектор-медіа», «Інформатора», а також повідомлення НАБУ, САП, СБУ, ДБР і ВАКС.
Трагедія у Милій як вирок недбалості: чому розміщення військових об'єктів біля цивільних стало смертельною загрозою для України
Атака російських безпілотників на село Мила у Бучанському районі на Київщині, яка сталася наприкінці серпня 2026 року, призвела до однієї з найважчих цивільних трагедій останнього часу. Детонація боєприпасів у неналежно облаштованому сховищі забрала життя 35 людей. Ця подія відкрила не лише кримінальне провадження проти високопосадовця СБУ, а й оголила системну, болючу проблему для всієї країни: небезпеку розташування військових складів та виробництв у безпосередній близькості до житлової забудови.
«Кримінальний огляд» розбирався в деталях розслідування трагедії у Милій та проаналізував, чому ця проблема вимагає негайного урядового втручання та тотальної інспекції об'єктів по всій країні.
Операція НАБУ і САП під кодовою назвою «Карфаген» за кілька днів перетворилася з повідомлення про обшуки в Офісі Генерального прокурора на один із найгучніших антикорупційних скандалів осені. Причина не лише у сумах, нерухомості чи знаменитих уже псевдонімах «Канцлер» і «Муза».
Збройний конфлікт між співробітниками СБУ та військовослужбовцями ГУР у житловому районі Києва став однією з найбільш тривожних внутрішніх подій останнього часу. Не через гучність назв відомств і навіть не через взаємовиключні версії сторін. Найнебезпечніший факт значно простіший: у столиці воюючої держави люди двох українських спеціальних служб застосували зброю один проти одного.
Останні дні серпня принесли одразу кілька резонансних кримінальних та антикорупційних історій. У центрі уваги правоохоронців і журналістів опинилися закупівлі для Сил оборони, можливі зловживання під час постачання медикаментів та засобів РЕБ, масштабна міжнародна наркооперація, а також справа про торгівлю можливістю переведення військовослужбовців із передової до тилових частин.
Окремою трагічною темою стала детонація боєприпасів у селі Мила на Київщині, після якої поряд із розслідуванням російського удару постало питання про можливу службову недбалість та дотримання правил зберігання небезпечного військового майна.
«Кримінальний огляд» зібрав п'ять найбільш резонансних подій 26–31 серпня.
У сьогоднішньому випуску аналізуємо найгучніші кримінальні провадження та процесуальні події, які сколихнули інформаційний простір України в останні дні. У фокусі: розкрадання на дронах для ЗСУ, багатомільйонні оборудки в Мінсоцполітики, судовий реванш експрокурора Вербицького та чергова схема приховування від мобілізації в органах влади.
Наприкінці серпня 2026 року процес виконання Україною обов'язкових антикорупційних індикаторів для отримання макрофінансової допомоги від Європейського Союзу продемонстрував глибоку системну суперечність. З одного боку, Офіс Президента в останній момент закрив прострочену кадрову потребу Вищого антикорупційного суду. З іншого - парламентська більшість у Верховній Раді заблокувала ключовий пакет законопроєктів, який мав посилити процесуальну незалежність антикорупційної системи. «Кримінальний огляд» розбирався у нюансах питання
Операція НАБУ і САП під кодовою назвою «Форест Гамп» за кілька днів стала однією з центральних тем українського інформаційного простору. У публікаціях фігурують колишня заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, екснардеп Максим Микитась, народний депутат Вадим Столар, керівники державного Sense Bank та інші особи. Спочатку йшлося про можливу легалізацію 150 млн грн для внесення застави одному з фігурантів справи «Мідас». Уже наступного дня НАБУ оприлюднило новий блок матеріалів, у якому заявило про рейдерське заволодіння активами, втручання у державні реєстри та спроби отримати контроль над нерухомістю на сотні мільйонів гривень.
«Кримінальний огляд» подивився, як цю історію описують українські журналісти, що вже підтверджено офіційними матеріалами, де починаються припущення і чому справа може мати наслідки значно ширші за долю її конкретних фігурантів.
