Кінець вересня дав дуже різні, але показові історії. В одному випадку йдеться про мільйон доларів, який, за версією слідства, вимагали за можливість безперешкодно постачати армії дрони. В іншому - про майно колишнього очільника одного з найвищих судів країни, записане на матір секретарки. Паралельно журналістські розслідування змусили НАЗК перевіряти спосіб життя керівника обласного управління СБУ, а апеляційний суд скасував безпрецедентну заборону на публікацію матеріалу про 143 об’єкти нерухомості брата директора ДБР.
«Кримінальний огляд» проаналізував матеріали НАБУ і САП, СБУ, ДБР, Bihus.Info, «Української правди», «Слідства.Інфо», Центру протидії корупції, ZN.UA та інших відкритих джерел за 21–26 вересня 2026 року та обрав кілька найгучніших епізодів.
Криптохабар за дрони: мільйон доларів за право нормально виконати державний контракт
23 вересня НАБУ і САП повідомили про нові підозри у справі щодо постачання безпілотників Державній прикордонній службі.
За версією слідства, у серпні 2025 року виробник дронів виграв тендер, запропонувавши нижчу ціну. Конкурент, який нібито розраховував на перемогу завдяки зв’язкам із посадовцями ДПСУ, після програшу тендера разом із цими посадовцями почав вимагати від переможця 1 млн доларів за безперешкодне підписання договору та приймання поставленої техніки.
Новий епізод виглядає ще колоритніше: слідство встановило переказ посадовцю 50 тисяч USDT, тобто понад 2,1 млн грн. Загалом на одному з криптогаманців детективи виявили понад 400 тисяч USDT. НАБУ стверджує, що ще понад 15,4 млн грн незаконних доходів посадовець перевів у криптовалюту, а частину коштів конвертував у готівку та придбав Mercedes-Benz GLC 300, який оформив на дружину. Дії кваліфіковано, зокрема, за ч. 2 ст. 369 та ч. 2 ст. 209 КК України - надання неправомірної вигоди та легалізація майна. За даними ЦПК, серед фігурантів називають посадовця ДПСУ Віталія Шапрана та підприємця Роберта Степаняна.
Особливо неприємна суть цієї історії проста: якщо версія слідства підтвердиться, гроші вимагали не за отримання незаконної переваги, а фактично за можливість переможцю законного тендера просто виконати контракт на дрони. У воюючій країні така «плата за нормальність» стає вже не лише корупційним, а й оборонним ризиком.
26 мільйонів і мати секретарки: підозра колишньому голові Касаційного господарського суду
Того ж 23 вересня НАБУ і САП повідомили про підозру колишньому голові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. За даними ЦПК, йдеться про Богдана Львова.
Слідство стверджує, що у 2021–2022 роках посадовець набув активів приблизно на 26 млн грн: будинок із земельною ділянкою, дві квартири-апартаменти та ще чотири земельні ділянки. Щоб приховати фактичного власника та походження активів, нерухомість, за версією НАБУ, оформляли на матір його підлеглої, яка фактично виконувала функції секретарки. Підозри отримали також сама колишня підлегла та її мати.
Кваліфікація - ч. 3 ст. 209 КК України, легалізація майна, одержаного злочинним шляхом, в особливо великому розмірі; щодо колишньої підлеглої також ідеться про пособництво.
Справа показова не тільки сумою. Якщо слідство доведе фабулу, перед нами класична схема прихованого володіння: майно є, користувач зрозумілий слідству, але юридичний власник стоїть на безпечній відстані від посадовця.
Квартира на Липках, Porsche і 18 тисяч гектарів: Bihus.Info перевірив активи родини міністра Кіма
21 вересня Bihus.Info опублікував розслідування щодо майна, яким може користуватися сім’я міністра у справах ветеранів Віталія Кіма, хоча низка цих активів відсутня у його деклараціях. Йдеться, зокрема, про квартиру площею понад 100 кв. м і паркомісце у «Новопечерських Липках», Porsche Macan та зв’язки з мисливським господарством, у користуванні якого перебуває близько 18 тисяч гектарів угідь.
Квартиру і паркомісце у 2025 році придбала компанія дружини міністра. Журналісти оцінили їхню тодішню вартість приблизно у 350 тисяч доларів і звернули увагу, що публічна фінансова звітність компанії роками була нульовою або відсутньою. Bihus.Info також зафіксував біля комплексу автомобілі, пов’язані з родиною Кіма.
Сам Кім заперечив, що користується квартирою чи паркомісцем, пояснив придбання житла кредитом компанії дружини, а Porsche, за його словами, дружина орендувала протягом строку, який не створював обов’язку декларування. Щодо мисливського господарства журналісти встановили зв’язки його нових власників із давнім бізнес-партнером Кіма; сам міністр підтвердив, що бував на цій базі на полюванні, але не заявляв про володіння нею.
На цьому етапі це журналістське розслідування, а не кримінальна підозра. Його головне питання — не саме існування дорогих речей, а відповідність реального користування майном деклараціям та підтвердженим доходам.
Мільйон доларів майна навколо керівника СБУ Харківщини: після журналістів прийшло НАЗК
26 вересня Bihus.Info повідомив уже про конкретний наслідок іншого свого розслідування: НАЗК розпочало моніторинг способу життя керівника управління СБУ у Харківській області Дениса Лутія.
Причиною стало розслідування, за яким родина та пов’язані з посадовцем особи протягом кількох років придбали нерухомість, автомобілі й мотоцикли приблизною сукупною вартістю близько мільйона доларів. Серед описаного журналістами - дві квартири в одеському клубному будинку, Range Rover Velar, земельна ділянка з будинком у Совіньйоні, нерухомість у котеджному містечку під Львовом та земельні ділянки. Частина активів оформлена на родичів.
Важливо не підміняти процедуру висновком: моніторинг НАЗК ще не означає встановлення незаконного збагачення чи іншого злочину. Агентство має зіставити задекларовані доходи, витрати, джерела походження майна та фактичний спосіб життя.
Але сам механізм тут працює так, як і мав би: журналісти знаходять невідповідності, юристи передають матеріали компетентному органу, а держава повинна дати вже не медійну, а правову відповідь.
«143 квартири» знову можна розслідувати: апеляція скасувала заборону Печерського суду
Як передає ЦПК, одна з найбільш принципових подій тижня взагалі не стосується нового затримання. 24 вересня Київський апеляційний суд скасував ухвалу Печерського райсуду, якою ще до виходу матеріалу було заборонено ЦПК, «Слідству.Інфо» та журналістці Аліні Стрижак публікувати розслідування про майно брата директора ДБР Олексія Сухачова.
У матеріалі журналісти досліджували 143 об’єкти нерухомості - квартири та офіси, пов’язані з братом директора ДБР Олександром Сухачовим. Первинну заборону 6 липня виніс суддя Печерського суду Сергій Вовк після того, як журналісти, виконуючи стандарт перевірки інформації, направили запит компанії, пов’язаній із фігурантом.
Історія стала настільки резонансною, що вісім українських медіа - серед них «Українська правда», Суспільне, «Схеми», hromadske, ZN.UA та Bihus.Info - синхронно опублікували матеріал у межах «Ініціативи 143».
Це вже історія не лише про майно родича високопосадовця. Це питання про те, чи може суд забороняти журналістське розслідування ще до його оприлюднення. Скасування такої заборони апеляцією повертає ситуацію у значно здоровішу правову площину: якщо публікація містить неправду - її можна оскаржувати після виходу, але попередня цензура є зовсім іншим інструментом.
Кілерка ФСБ у Києві: СБУ заявила про зірваний замах на керівника громадської організації
Кримінальна частина тижня - спецоперація СБУ 22 вересня. Служба заявила про затримання у Києві агентки ФСБ, яка нібито мала вбити російського опозиціонера, що очолює одну із загальноукраїнських громадських організацій і з 2022 року воював на боці України. За версією слідства, жінка мала застрелити його із засідки біля спортзалу, де він працював тренером.
СБУ стверджує, що жінку завербували на тимчасово окупованій території, провели підготовку, переправили через Білорусь до України та передали їй пістолет через схрон у Києві. Її затримали під час дорозвідки місцевості.
Підозру повідомлено за ч. 2 ст. 111 КК України - державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану. Підозрювана перебуває під вартою без права застави; санкція статті передбачає аж до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
І це вже інший бік кримінальної безпеки воюючої країни: російські спецслужби намагаються переносити диверсійно-терористичну діяльність із фронту безпосередньо у великі українські міста.
Що показав цей тиждень
Ці шість історій дуже різні, але разом складають доволі точний зріз системи. Корупція дедалі рідше виглядає як банальний конверт. Криптовалюта, майно на родичах, корпоративні конструкції, формальні власники, дорогі активи без очевидного джерела фінансування - саме такими стають сучасні сліди потенційної корупції. І відповідно змінюється боротьба з нею.
НАБУ має навчитися читати блокчейн так само добре, як банківські виписки. НАЗК - зіставляти не лише декларацію, а й реальний спосіб життя. Журналісти - бачити зв’язки між квартирою, автомобілем, компанією та людиною, яка формально ні до чого не причетна.
А суди мають не закривати такі розслідування до публікації, а забезпечувати можливість перевіряти їх законними процедурами. У цьому сенсі, мабуть, найважливіша тенденція тижня не в конкретній сумі.
Журналістське розслідування дедалі частіше стає не фінальною статтею, а першим документом у ланцюжку: публікація - звернення - перевірка - підозра - суд.
Саме так і повинна працювати система, якщо вона справді хоче перетворити суспільний контроль на інституційну відповідальність.
Усі особи, яким повідомлено про підозру, вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено обвинувальним вироком суду. Дані журналістських розслідувань щодо майна та зв’язків посадовців не є самі по собі доказом вчинення злочину й наведені з позиціями фігурантів там, де вони були оприлюднені.
Кирило Проценко для «Кримінального огляду»
Администраторы