Останні тижні принесли одразу кілька подій, які можуть суттєво вплинути на розвиток антикорупційної політики в Україні. Судові рішення, законодавчі ініціативи та нові кримінальні провадження вкотре загострили дискусію про баланс між боротьбою з корупцією, свободою слова та дотриманням принципів верховенства права. Кримінальний огляд згадує найбільш резонансні справи із матеріалів колег-антикорупційників.
Печерський суд заборонив журналістам публікувати розслідування про майно брата директора ДБР
Однією з найгучніших подій стало рішення Печерського районного суду Києва, який заборонив Центру протидії корупції (ЦПК), «Слідству.Інфо» та журналістці Аліні Стрижак публікувати журналістське розслідування про 143 об'єкти нерухомості, які, за даними журналістів, належать брату директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова.
Як повідомляють журналісти «Слідство Інфо», суддя Сергій Вовк застосував забезпечення позову ще до його подання та розгляду по суті. Водночас, у Центрі протидії корупції назвали таке рішення небезпечним прецедентом для свободи слова, який, на їхню думку, суперечить європейським стандартам захисту журналістської діяльності.
Журналісти-викривачі корупції заявляють, що цей випадок не є поодиноким. ЦПК нагадує про кримінальне переслідування голови правління Віталія Шабуніна, а також про поновлення кримінального провадження, яке ще у 2016 році було закрите через відсутність складу злочину. На думку представників організації, це свідчить про системний характер тиску на антикорупційних активістів.
Спірні правки до законопроєкту №15056: чому активісти бьють на сполох
Не менше дискусій викликала ситуація навколо законопроєкту №15056, який має привести українське законодавство у відповідність до вимог Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Як повідомляли журналісти Центру протидії корупції, напередодні парламентського розгляду окремі народні депутати повторно намагалися включити до документа поправки, які профільний Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності раніше рекомендував відхилити.
У ЦПК стверджували, що ці зміни не мають жодного відношення до предмета законопроєкту, а їх поява безпосередньо перед голосуванням є спробою використати євроінтеграційний документ для внесення змін до кримінального та кримінального процесуального законодавства. Як передають наші колеги, йшлося, зокрема, про поправки народних депутатів Максима Бужанського, Юлії Тимошенко, Анни Скороход, Григорія Мамки та інших парламентарів.
На думку ЦПК, запропоновані норми могли істотно ускладнити розслідування окремих корупційних злочинів та створити додаткові процесуальні можливості для сторони захисту у резонансних кримінальних провадженнях. Саме тому організація закликала парламент не підтримувати ці зміни, назвавши їх такими, що можуть послабити антикорупційну реформу.
Водночас офіційні матеріали Верховної Ради свідчать, що станом на сьогодні законопроєкт №15056 парламент підтримав лише у першому читанні. Остаточне голосування за документ у другому читанні ще попереду, а отже, доля спірних поправок остаточно не вирішена. Саме під час підготовки до другого читання стане зрозуміло, чи залишаться вони у фінальній редакції, чи парламент дослухається до застережень профільного комітету та антикорупційних організацій.
ВАКС обрав заставу для Миколи Тищенка
Ще однією резонансною подією стало рішення Вищого антикорупційного суду щодо народного депутата Миколи Тищенка.
Як повідомляють журналісти «Радіо Свобода», прокуратура просила взяти депутата під варту, однак суд обрав запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 10 мільйонів гривень.
Сам Тищенко категорично заперечує обвинувачення та заявляє, що не отримував жодних хабарів. Його адвокат Ярослав Горбатенко стверджує, що сторона обвинувачення використовує докази, отримані з порушенням вимог закону, а саме кримінальне переслідування має ознаки політичного тиску. Після завершення судового засідання депутат продемонстрував журналістам дорожню сумку, заявивши, що готовий «до будь-яких випробувань».
Справа Тимошенко: захист заявляє про конфлікт із антикорупційними органами
Продовжує залишатися у центрі уваги й кримінальне провадження щодо Юлії Тимошенко.
Як передають ЗМІ («Інформатор»), сторона захисту просить передати справу до іншого суду, мотивуючи це нібито існуванням публічного конфлікту між Тимчасовою слідчою комісією Верховної Ради, НАБУ, САП та Вищим антикорупційним судом.
Юлія Тимошенко назвала кримінальне провадження «цілеспрямованою атакою», пов'язавши його зі своєю позицією щодо діяльності антикорупційних органів. Водночас прокурор заперечив наявність будь-якого конфлікту та заявив, що сторона захисту намагається штучно поставити під сумнів неупередженість судового розгляду.
Висновки на тему дня
Попри різний характер цих подій, усі вони демонструють одну спільну тенденцію: антикорупційна політика дедалі частіше стає предметом гострих суспільних і політичних дискусій. Судові рішення, законодавчі ініціативи та резонансні кримінальні провадження продовжують викликати запитання щодо балансу між незалежністю антикорупційних інституцій, свободою слова, процесуальними гарантіями та принципом верховенства права.
Кирило Проценко для «Кримінального огляду»
Администраторы