Українські правоохоронні органи продовжують повідомляти про нові затримання, підозри та завершення резонансних розслідувань. Минулі дні вкотре продемонстрували, що у фокусі антикорупційних органів залишаються народні депутати, високопосадовці, земельні оборудки та злочини проти національної безпеки. «Кримінальний огляд» зібрав шість найрезонансніших подій, які найбільш яскраво характеризують кримінальну та антикорупційну картину останнього тижня.
Справа Кузьміних: суд знову повернувся до історії про «30-відсотковий відкат»
Однією з найгучніших подій стало затримання та обрання запобіжного заходу народному депутату Сергію Кузьміних. Вищий антикорупційний суд відправив його під цілодобовий домашній арешт із носінням електронного засобу контролю.
Йдеться про кримінальне провадження, яке триває ще з 2022 року. За версією НАБУ і САП, народний депутат отримав через довірену особу 558 тисяч гривень неправомірної вигоди за сприяння приватній компанії у постачанні медичного обладнання для лікарні на Житомирщині. Слідство також стверджує, що надалі він розраховував отримувати 30-відсоткові «відкати» і від інших контрактів загальною вартістю понад 38 мільйонів гривень.
Правоохоронці наголошують, що протягом кількох років обвинувачений неодноразово не з'являвся до суду, пояснюючи це закордонними відрядженнями. Саме це стало однією з причин клопотання прокурорів про більш суворий запобіжний захід.
Санкції як товар: завершено розслідування щодо ймовірної схеми за участю народної депутатки
НАБУ та САП завершили досудове розслідування у справі злочинної групи, яку, за даними слідства, очолювала чинна народна депутатка.
За версією правоохоронців, бізнесмену запропонували за 250 тисяч доларів організувати запровадження санкцій РНБО проти його конкурента. Частину коштів учасники схеми отримали авансом, переконуючи замовника, що гроші нібито будуть передані посадовцям для ухвалення відповідного рішення. Водночас слідство вважає, що фактично ці кошти залишилися у розпорядженні самих учасників оборудки.
За інформацією, що міститься у матеріалах провадження, йдеться про народну депутатку Анну Скороход. У разі доведення вини цей кейс може стати одним із найрезонансніших прикладів спроб перетворити санкційний механізм держави на інструмент приватного бізнес-впливу.
Земля за допомогою реєстрів: на Київщині викрили схему на понад 21 мільйон гривень
Не менш показовою стала масштабна спецоперація Національної поліції щодо незаконного виведення із державної власності 72 гектарів землі на Київщині.
За даними слідства, організатором схеми був депутат однієї з територіальних громад області, який залучив до оборудки приватного нотаріуса, державного реєстратора, кадастрових реєстраторів та інших спільників. Використовуючи службові повноваження і доступ до державних реєстрів, учасники групи внесли неправдиві відомості до офіційних баз даних, після чого земельні ділянки були незаконно оформлені у приватну власність.
Правоохоронці оцінюють збитки держави більш ніж у 21 мільйон гривень. Під час обшуків вилучено документацію, комп'ютерну техніку та інші докази, а організатора затримано. Усім сімом фігурантам повідомлено про підозру за низкою статей Кримінального кодексу.
Справа Галущенка: заставу у 150 мільйонів гривень внесли приватні компанії
Новий розвиток отримала справа колишнього міністра енергетики Германа Галущенка, якого НАБУ і САП підозрюють у причетності до масштабної корупційної схеми в енергетичному секторі.
На рахунок Вищого антикорупційного суду повністю внесено визначену судом заставу у розмірі 150 мільйонів гривень. Особливу увагу викликало те, що значну частину цієї суми сплатили приватні компанії, окремі з яких мають незначні офіційні доходи або мінімальний статутний капітал.
Саме походження коштів і можливі мотиви такого фінансування вже стали предметом широкого суспільного обговорення. Паралельно НАЗК проводить повну перевірку декларації колишнього урядовця.
Колишній «міністр» окупаційного Криму затриманий у Києві
Служба безпеки України повідомила про затримання у столиці колишнього так званого «міністра палива та енергетики Республіки Крим» Сергія Колобова, який після окупації півострова перейшов на службу Росії.
За даними слідства, він допомагав окупаційній адміністрації встановлювати контроль над українськими енергетичними підприємствами, електростанціями, газовою інфраструктурою та іншими стратегічними об'єктами, а також займався їхньою «перереєстрацією» відповідно до законодавства РФ.
Серед них опинилися Сімферопольська та Севастопольська ТЕЦ, Таврійська ТЕС, мережі сонячних і вітрових електростанцій, а також газогони, газокомпресорні станції, нафтобази й нафтотермінали у Керчі та Феодосії.
Під час обшуків правоохоронці вилучили російські паспорти, банківські картки та документи, які, за даними СБУ, підтверджують співпрацю із державою-агресором. Фігуранту повідомлено про підозру у державній зраді.
Мільйон доларів за «вирішення питання»: нова підозра народному депутату
Ще одним гучним епізодом тижня стала підозра чинному народному депутату, яку оголосили НАБУ та САП. За інформацією правоохоронців, йдеться про Миколу Тищенка.
Слідство вважає, що депутат вимагав понад один мільйон доларів за обіцянку вплинути на діяльність правоохоронних органів щодо так званих кол-центрів. Крім цього, йому інкримінують легалізацію понад 12,6 мільйона гривень шляхом оформлення фіктивного договору дарування та внесення недостовірних відомостей до електронної декларації.
Як наголошують детективи, неправомірну вигоду депутат так і не отримав, однак це не виключає кримінальної відповідальності за інкримінованими статтями. Досудове розслідування триває.
Події останнього тижня вкотре демонструють, що корупційні ризики залишаються високими практично в усіх сферах - від державних закупівель і земельних ресурсів до політичного впливу, енергетики та санкційної політики. Водночас активність НАБУ, САП, СБУ, Національної поліції та ВАКС свідчить про продовження системної роботи з документування і розслідування злочинів, незалежно від посад чи політичного статусу їхніх фігурантів.
Кирило Проценко для «Кримінального огляду»
Администраторы