Наприкінці серпня 2026 року процес виконання Україною обов'язкових антикорупційних індикаторів для отримання макрофінансової допомоги від Європейського Союзу продемонстрував глибоку системну суперечність. З одного боку, Офіс Президента в останній момент закрив прострочену кадрову потребу Вищого антикорупційного суду. З іншого - парламентська більшість у Верховній Раді заблокувала ключовий пакет законопроєктів, який мав посилити процесуальну незалежність антикорупційної системи. «Кримінальний огляд» розбирався у нюансах питання

Оперативне призначення суддів ВАКС під загрозою втрати 300 млн євро
21 серпня Президент України підписав укази №782/2026 та №783/2026, якими призначив 16 суддів до органів антикорупційної юстиції:
- Вищий антикорупційний суд (перша інстанція): призначено 11 суддів (Віктор Антипенко, Оксана Гуцал, Євген Діденко, Олександр Дудченко, Віталій Корягін, Владислав Кухта, Микола Піка, Леся Скрекля, Ірина Тесленко, Олег Хамходера, Марта-Марія Яциніна).
- Апеляційна палата ВАКС: призначено 5 суддів (Наталія Дорошенко, Микола Рубащенко, Інна Смаль, Олена Танасевич, Ігор Чайкін).
Фактичний контекст рішення: За даними керівництва апарату ВАКС, призначення відбулося із суттєвою затримкою - процедура ухвалення рішень затягувалася ще з липня. Граничним терміном для виконання цього індикатора програми Ukraine Facility визначалося 17 вересня 2026 року. Невиконання цієї вимоги загрожувало прямою втратою траншу в розмірі від 250 до 300 млн євро.
При цьому кадровий склад досі докомплектовано не повністю: один із відібраних кандидатів очікує підписання окремого указу через пізнє надходження подання до ОП (19 серпня), ще двоє суддів чекають завершення слухань за поточними провадженнями, а троє перебувають на стадії відбору у ВККС.
Законодавча блокада у Верховній Раді: під загрозою 2,1 млрд євро
Як передає портал MIND наступного дня після підписання указів президента, 22 серпня, Комітет ВР з питань правоохоронної діяльності вирішив не включати до порядку денного сесії 5 антикорупційних законопроєктів. Головна загроза, окрім перешкоджання антикорцпційним органам, полягає в тому, що без їх ухвалення Україна ризикує втратити 2,1 млрд євро фінансування від ЄС наприкінці 2026 року, а також зупинити переговорний трек щодо вступу до Євросоюзу.
Комітет відмовився розглядати сутність поданих ініціатив, використавши процедурний привід - відсутність у документів офіційного статусу «євроінтеграційних».
Ключові зміни, які опинилися під загрозою блокування:
- Підслідність НАБУ: Розширення прямої юрисдикції Національного антикорупційного бюро на посадовців Офісу Президента та керівний склад Державного бюро розслідувань.
- Конкурсний відбір Генпрокурора: Запровадження відкритого конкурсу із вирішальним голосом міжнародних експертів при призначенні Генерального прокурора.
- Реформа ДБР: Проведення незалежного міжнародного аудиту та реорганізація ДБР.
- Усунення процесуальних перешкод: Скасування норм, які дозволяють затягувати або закривати справи щодо топпосадовців, та призупинення строків давності у разі мобілізації обвинувачених.
Системні ризики та перспективи
Поточна ситуація демонструє вибірковий підхід до виконання міжнародних зобов'язань. Призначення суддів ВАКС розв'язує оперативну проблему кадрового дефіциту суду і формально закриває вимогу для поточного фінансового траншу. Проте блокування реформи НАБУ, ДБР та Офісу Генерального прокурора свідчить про небажання створювати законодавчі умови для розслідування зловживань у вищих щаблях влади.
Станом на кінець серпня 2026 року Україна не виконала повністю жодного з 10 базових пунктів плану реформ, узгодженого з Єврокомісією. Якщо рішення правоохоронного комітету буде підтримано Головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком і законопроєкти не повернуть до порядку денного, це створить пряму загрозу як для надходження 2,1 млрд євро, так і для загальної довіри міжнародних партнерів до інституційних реформ в Україні.
Кирило Проценко для «Кримінального огляду»
