Українські дороги перетворилися на зону відкритого беззаконня, де щодня гинуть люди, поки система демонструє не просто неспроможність, а відверту зневагу до безпеки громадян. Трагедії останніх днів - від загибелі чотирьох людей на Чоколівському бульварі в Києві до зухвалого дрифту «мажорів» на пляжі в Українці, яких кришували поліцейські - це не просто статистика. Це кричущий сигнал того, що в країні, яка воює за виживання, всередині панує повна анархія.
Кримінальний огляд розбирався в причинах
Трагедія на Чоколівському: чому система «проковтнула» вбивство чотирьох людей?
Подія 5 червня стала наочним доказом того, що безпека дорожнього руху в Україні перебуває в стані клінічної смерті. 49-річний водій Mercedes, рухаючись із шаленою швидкістю, вилетів у підземний пішохідний перехід.
Ціна недбалості:
- Четверо загиблих: 12-річний хлопчик, 47-річна жінка та двоє молодих поліцейських (21 та 23 роки).
- «Рекордсмен» за кермом: За півтора року водій 10 разів притягувався до адміністративної відповідальності (з них 5 разів - за швидкість). Система бачила, що він ігнорує закон, але дозволила йому вбити.
Хроніка некарності: огляд «героїв» українських доріг
Чоколівська трагедія - лише верхівка айсберга. Сьогоднішній «безлад» - це результат повної відсутності страху перед покаранням. Щоденно в Україні відбувається десятки грубих, а часто й смертельних випадків через грубе порушення ПДД. Ось лише пару чергових епізоді останніх днів:
«Шахові перегони» у Києві: Водій мікроавтобуса, обганяючи потоки машин на Набережно-Рибальській, перекинувся, поставивши під загрозу десятки життів.
«Дрифтери» в Українці: Підлітки на квадроциклах влаштовують хаос на міському пляжі, а поліція фактично стає на бік «мажорів», замість того щоб зупинити хуліганство.
Рецидивісти-неадеквати: У Києві водій Honda, якого раніше позбавили прав на 10 років (!) за нетверезе водіння, знову сів за кермо п’яним і протаранив три патрульні машини, намагаючись втекти.
Злочинна безвідповідальність у Нетішині: У Хмельницькій області 44-річний водій у стані сильного сп’яніння (1,59 проміле) в’їхав у зупинку. Найстрашніше, що в салоні його «ЗАЗ-1102» перебували троє його неповнолітніх дітей - 15, 12 та 10 років. Лише дивом ніхто не загинув. Цей чоловік не лише керував напідпитку, а й не мав права керування транспортним засобом взагалі.
Законодавчий абсурд: «індульгенція» за ціною чашки кави
Найбільшим злочином системи є сама «вартість» порушень. Штраф у 170 гривень за перевищення швидкості - це знущання. Для тих, хто розсікає на елітних авто, це легальна індульгенція на небезпечне водіння. Поки закон залишається настільки мізерним, він не зупиняє нікого: ні «мажорів», ні «рішал», ні тих, хто вважає, що правила написані для «лохів». Ці суми перетворюють дорогу на гру в рулетку, де багатії купують собі право ризикувати життям інших за ціною обіду.
+Технічний колапс. Додайте майже повну відсутність можливості фіксувати та контролювати рух на дорогах, міських вулицях, небезпечних ділянках через бездіяльність, нестачу кадрів і брак спеціальної техніки.
Час «жорсткої руки»: від штрафів до конфіскації
Якщо ми не хочемо, щоб вулиці перетворилися на місця кривавих самосудів - а до цього як показують обурені соцмережі, все йде, бо терпіння людей на межі, - потрібна радикальна реформа:
- Штрафи, що «вбивають» бюджет: Вони мають бути пропорційними вартості авто або рівню доходу порушника.
- Скасування «плюс 20»: Будь-яке перевищення - це порушення. Законодавчий люфт у 20 км/год має бути ліквідований.
- Автоматична конфіскація: Якщо водій сів за кермо п'яним або без прав (рецидив) - авто стає власністю держави негайно. Без шансів повернути «залізного коня» через «рішал».
- Криміналізація беззаконня: Керування авто особою, позбавленою прав, - це кримінальний злочин із обов’язковим тюремним терміном.
- Технологічний терор: Камери, що фіксують не лише швидкість, а й рівень шуму, мають бути всюди. Прямотоки та «дрифт-шоу» повинні каратися на рівні з нетверезим водінням.
Хто має загинути наступним?
Система впевнена, що «все минеться». Вона чекає, поки вщухне хвиля обурення. Але коли поліція, яка має стояти на варті, стає «щитом» для порушників, вона втрачає право називатися владою.
Ми або примусимо всіх дотримуватися закону жорсткими методами, або дозволимо безкарності остаточно зруйнувати країну зсередини. На дорогах має запанувати закон, який вимірюється не в проміле, а в невідворотності жорсткого покарання. Кожна смерть на Чоколівському чи пляжі в Українці - це вирок нинішній бездіяльності. Настав час змін, поки асфальт не став місцем народної розправи.
Кирило Проценко для «Кримінального огляду»
Администраторы