НАБУ і САП підбили підсумки першої половини 2026 року. І якщо корупційні новини іноді створюють враження нескінченного кримінального серіалу, то звіт дозволяє хоча б подивитися на табло: 360 нових розслідувань, 107 підозрюваних, 106 осіб перед судом і 76 засуджених.
Директор НАБУ Семен Кривонос на брифінгу запропонував цікавий контраргумент усім, хто сприймає кожну нову справу як доказ того, що країна безнадійно загрузла в корупції. У державах, де корупція справді безкарна, пояснив він, про викриття міністрів, депутатів чи керівників державних компаній просто нікому повідомляти. Гучна справа може бути не лише симптомом хвороби, а й доказом того, що імунна система нарешті почала працювати.
І певні цифри цю тезу підтверджують.
Від високих кабінетів до реальних вироків
У першому півріччі НАБУ і САП працювали з фігурантами того рівня, де колись сама підозра здавалася політичною фантастикою.
У звіті фігурують справи щодо колишніх високопосадовців, депутатів, керівників державних підприємств, прокурорів та суддів. Окремими блоками проходять енергетика, оборонні закупівлі, Верховна Рада, Верховний Суд, митниця та правоохоронна система.
Операція «Мідас» продовжила розкручувати корупційний клубок в енергетиці. У справі колишнього міністра слідство говорить про понад 112 млн доларів готівки, отриманої злочинною організацією через довірену особу за час перебування посадовця на посаді. У справі «Династія» йдеться про легалізацію понад 460 млн грн через будівництво елітної нерухомості у Козині.
Але найцікавіше навіть не це. За шість місяців законної сили набрали обвинувальні вироки щодо 76 осіб. Серед них чотири високопосадовці, 11 керівників держпідприємств, чотири судді та два прокурори.
Для порівняння: за аналогічний період 2025 року засуджених було 62. Тобто нових справ цього року трохи менше, зате судовий конвеєр почав видавати більше кінцевого продукту. І це важливіше за кількість ефектних відео із міченими купюрами.
Гроші повертаються. Але правильно рахуємо цифри
Фінансові результати звіту теж виглядають переконливо, хоча тут є нюанс, який легко пропустити. У презентаційній частині НАБУ і САП говорять про загальний економічний ефект понад 21,8 млрд грн та більш як 3 млрд грн, спрямованих на підтримку оборони.
Але безпосередньо за січень–червень 2026 року економічний ефект становить 2,06 млрд грн.
Із них понад 864 млн грн відшкодовано державі, 139 млн грн застав, коштів та активів передано Силам оборони, 726 млн грн вдалося зекономити під час закупівель безпілотників, понад 321 млн грн конфісковано у дохід держави. Тобто гроші не лише красиво лежать у графі «збитки». Частина їх реально повертається.
Особливо показовими є 726 млн грн економії на закупівлях БПЛА. Під час війни це вже не бухгалтерська абстракція. Це ресурси, які можуть перетворитися на дрони, техніку, захист та інші речі, від яких буквально залежить життя військових.
Чи означає це, що корупцію вже перемогли? Ні
Антикорупційна ініціатива ЄС, реагуючи на результати, відзначає стабільну динаміку розслідувань, судових справ і вироків.
Але експертне середовище дивиться на загальну ситуацію значно стриманіше.
За даними великого експертного дослідження, проведеного Rating Group за підтримки НАЗК, 41% фахівців наприкінці 2025 року не бачили суттєвих змін у рівні корупції, 33% вважали, що він зростав, і лише 21% говорили про зниження. Водночас більше половини очікували покращення у перспективі. І тут немає суперечності.
Корупція може залишатися великою проблемою, а органи, які її розслідують, одночасно ставати ефективнішими.
Навіть перший незалежний аудит НАБУ не видавав Бюро медаль із написом «ідеально». Загальна оцінка була «помірно ефективно»: високо оцінили здатність викривати топкорупцію та міжнародну співпрацю, але вказали на проблеми з управлінням, підзвітністю та міжвідомчою взаємодією.
Головна проблема починається після слова «підозра»
Керівництво НАБУ і САП у звіті фактично говорить про те саме. Детектив може зібрати матеріали. Прокурор може оголосити підозру. Але потім у справу вступають строки, експертизи, зміни КПК, міжнародна екстрадиція та нескінченна здатність дорогих адвокатських команд знаходити процесуальні шпарини.
НАБУ називає серед ключових потреб незалежну експертну установу, автономні технічні можливості, більше ресурсів для складних проваджень та закриття лазівок, які дозволяють дотягувати справи до спливу строків.
САП хоче самостійно реєструвати провадження щодо народних депутатів та мати більше можливостей для міжнародних спільних розслідувань і екстрадиції.
Тобто після десяти років існування антикорупційної інфраструктури питання вже звучить не «чи можуть вони знайти корупцію?».
Можуть. Питання інше: чи зможе держава зробити так, щоб людина з грошима, посадою, впливовими знайомствами та армією адвокатів не мала окремого аварійного виходу з кримінального процесу?
Бо справжній антикорупційний рейтинг складається не з кількості підозр. Він складається з трьох значно менш фотогенічних речей: вирок, конфіскація і повернуті державі гроші. І саме за цими показниками наступні пів року будуть для НАБУ, САП та всієї антикорупційної системи значно важливішими за будь-який брифінг.
Кирило Проценко, для «Кримінального огляду»
Администраторы