«Ми вийшли на зв’язок з керівництвом: «Ми в кільці, люди вмирають!». Нам відповіли: «Чекайте, вас виведуть». Один боєць не дочекався евакуації, помер від перитоніту. Ми тоді ще не знали, що обіцяний «зелений коридор» стане коридором смерті».

Попри всі інсинуації та намагання владних структур і деяких ЗМІ представити випадок з тимчасовим розладом травлення в дитячому таборі «Славутич» у невигідному світлі, батьки і діти з усієї України встали горою на захист улюбленого місця відпочинку та оздоровлення.

«Так ми насправді повинні дивитися на Христа – без страху... Він – наш друг, Він – наш брат, Він – найкраще й найпрекрасніше з того, що є. Він – це все. Як друг, він звертається до нас і каже: «Ви ж мої друзі. Невже ви цього не розумієте? Ми – брати і сестри. Ні, не бійся, я ж не суддя... у Мене в руках немає ключів від безодень пекельних, Я вас не залякую, ні! – Я вас люблю. Навпаки, я хочу, щоб ви разом зі Мною раділи життю... Розумієте?»

Порфирій Кавсокалівіта

«Тому, дійсно, коли характер мій зачепити, – я можу до трибуналу дійти»

Михайло Зощенко

Гідність держави зрештою залежить від гідності особистостей, які її створюють.

Дж. Міль

Посвящение и мертвым, и живым…

По крутым, обрывистым склонам ты взбираешься на вершину горы под названием Украина.

Ты ничего и никому не сказал.

Ты взял и ушёл, возложив свою жизнь на алтарь будущего своей Нации.

Уважно подивись на ці красиві, ГЕНЕТИЧНО сильні обличчя, звернися до них, як до себе, відштовхни все зайве та непотрібне.

Боже Великий! Боже Всесильний! Ми, грішні діти Твої, у смиренні сердець наших приходимо до Тебе і схиляємо голови наші. Отче! Прости провини наші та провини батьків, дідів і прадідів наших. Прийми нині, благаємо Тебе, щиру молитву нашу і подяку за безмежне милосердя Твоє до нас. Вислухай наші молитви і прийми благання змучених сердець наших. Благослови нашу Батьківщину-Україну, волю та щастя їй дай.

Противостояние киевлян незаконной стройке на Печерске по ул. Редутной, 32 вспыхнуло с новой силой