«Тому, дійсно, коли характер мій зачепити, – я можу до трибуналу дійти»
Михайло Зощенко
Напевно, найстрашніше в нашому житті – інтелектуальна самотність.
А якщо до цього додається ще й самотність генетична – це вкрай складно.
Тим більшим задоволенням стає зустріч з людиною, яка думає так само, як і ти.
Так, у кожного з нас свій індивідуальний погляд на просторові зміни, але іноді зустрічаєш когось, хто нескінченно близький тобі по духу.
Нас чекає Інтелектуальна і Генетична революція.
Революція, яка не має нічого спільного з теоремами і аксіомами, з доказами і аргументами.
В першу чергу вона торкнеться нашої генетичної підсвідомості, і в цьому її неймовірна інтелектуальність.
Нація, якій століттями заважали жити і процвітати на своїй кровній, Богом даній землі за тисячу років зібрала в собі стільки любові, болю, віри і надій, що це не може не вибухнути. Не може не запалати!!!
Діагональне мислення. Всупереч здоровому глузду.
Але саме воно потрібне сьогодні.
Ми починаємо бачити те, за що нас так ненавидять.
Ми усвідомили помилки і прорахунки попередніх поколінь.
Але проблема в тому, що в нашій ментальності, котра змінюється різко і радикально проглядає загрозливий початок загибелі великих імперій.
Але лише тому, що ми приречені на величне майбутнє.
Вже не викликає сумнівів те, що Україна зумовлено бути духовною країною, з високим рівнем свідомості, з фундаментальними принципами людяності і культури. Принципами, які виростають не з залучених імпотентних освіт, не з геополітичних ігрищ відмираючих цивілізацій, а являють собою відродження нового цивілізаційного рівня.
Ми повертаємося до себе додому. Туди, де нас давно чекають – до своєї історії, своєї культури, своїх традицій.
До віче. З надзвичайно людським обличчям. Усміхненим і щасливим.
І один з нас – одесит Михайло Бейзерман.
Така щира і відкрита розмова. Така зрозуміла і своєчасна «Сповідь».
Програма «навігатор в туманному сьогоденні», де Людина з величезною посмішкою визнає і зізнається в минулому і майбутньому.
І, що найприємніше, – щодо нашої з ним історичної етніки.
Соціум інтернету забитий образливими ярликами хуцпи, вальцманів, сіону, змови масонів, а в цій програмі сидять два змовника-невдахи і фанатично мріють про майбутнє своєї грандіозної України.
Третій не дожив. Не дотягнув. Не вистачило крил.
Несподівано пішов Тарас Лисевич, котрий і сказав мені про генетичну інтелектуальність.
Ми є. Знайте про це, пам’ятайте. Ми дуже поважаємо етнічну націю.
Україна багатонаціональна країна. Країна безмежних можливостей.
Але, поважаючи себе, громадянин завжди і всюди дасть дорогу споконвічного етносу.
Тільки сильний і справжній чоловік може підставити плече для того, хто попереду. І тепло посміхнутися вслід.
Єрусалимська мудрість моєї історичної Батьківщини навчила мене цінувати джерело мислення.
Це як БІ-БІ-СІ за радянських часів. Це природжені, спадкові дисиденти.
Ми ненавидимо все, що пов’язано з насильством. Особливо з насильством генетичним і інтелектуальним.
І, як тільки ми спостерігаємо хвореньку комісарську генетику, – ми починаємо нестримно реготати. Хоча іноді, згадуючи про вік і сивину, намагаємося все-таки сміятися трохи тихіше.
Ось звідси такий сатиричний і незатишний регіт в твіттері і фейсбуці з приводу онуків і правнуків «шарікових».
Народжені червоним дияволом і куплені жирними і прогнилими товстосумами не можуть бути прикладом для великої Нації.
Тільки щосекундний тролінг – креативний і нестримний зможе змусити думати ті 10% інтелектуальної генетики, що ще залишилася в живих.
Хаотично і природно цей процес зможе затягнутися на десятиліття. Це дуже небезпечно – можемо і не дотягнути...
Тому обов’язково потрібно діяти системно. Методично.
Наше майбутнє – в нас самих. «Зазирнути всередину себе іноді дуже страшно.
Але Одеса допомогла зрозуміти – зазирнути, злякатися і дуже голосно розсміятися. Над власною нерішучістю і неусвідомленістю.
«Кожен на своєму рівні реальності грає, як хоче. Для когось це протистояння потрібне, для когось вже давно зайве. Є й інші інструменти. На одному етапі можна ганятися з шашкою за темними, сірими і рептилоїдними, будувати з себе воЄна світла, але потім цей етап проходить і виходиш на інший рівень, де вони вже взагалі не чіпляють ніяк, змінюється охоплення і методологія роботи з простором.
Будь-яка протидія – годівля. Вони (маги влади, їх господарі) бояться саме ігнору, тому що не знають, для чого ще можуть себе застосувати і звідки взяти енергію. При цьому, чим сильніше ми стаємо самі, тим менше вони впливають.
І по факту вони нас бояться. Наша сила в тому, що ми можемо трансформувати вплив на власне благо. У них же страх від нерозуміння того, чому ми нічого не робимо. Де лобова атака, яку так очікували?
Будь-яку атаку можна відбивати, а можна взяти, трансформувати і подякувати за досвід. Принцип айкідо – чим більше звертаємо на них увагу, тим більше наповнюємо їх силою».
Закінчую писати, а у мене не сходить з уст посмішка.
Знову хочу на «книжку» в улюблену Одесу, знову хочу кави з корицею і саме таких бесід... говорити... думати... згадувати і вірити... Свято Вірити!!!
Авторська програма Олега Володарського «СПОВІДЬ». Гість програми – Михайло Бейзерман: