Правосуддя в режимі «delete»: як «правки Лозового» ховають справу Дубневича та що чекає на Тимошенко
Поточний тиждень відзначався критичними рішеннями у гучних справах: від міжнародних диверсійних проваджень до внутрішніх корупційних скандалів у системі оборони та політики. Про це у традиційному Кримінальному огляді тижня.

1. Справа Сергія Кузнєцова та підрив «Північних потоків»
Німецькі правоохоронні органи наближаються до дедлайну (28 травня) щодо справи українця Сергія Кузнєцова, підозрюваного у підриві «Північних потоків».
- Статус: Слідство має або передати справу до суду, або клопотати про продовження розслідування на три місяці.
- Позиція захисту: Адвокат Микола Катеринчук повідомляє про відсутність у захисту близько чверті матеріалів справи. Також він зазначає, що Кузнєцов не визнає провини, попри пропозиції слідства щодо угоди.
- Кваліфікація: Не виключено перекваліфікацію справи із «саботажу» на «воєнний злочин».
- Політичний аспект: Захист наполягає, що німецька влада діє в інтересах «Газпрому», а подія не відбувалася у водах Німеччини і не завдала шкоди німецьким громадянам.
- Хронологія: Попри те, що уповноважений ВРУ Дмитро Лубінець підтвердив службу Кузнєцова в ЗСУ, Верховний суд Італії раніше не знайшов доказів для застосування імунітету військового, що призвело до екстрадиції.
2. Справа Юлії Тимошенко: підозра у підкупі нардепів
НАБУ офіційно передало до суду обвинувальний акт стосовно лідерки фракції «Батьківщина» Юлії Тимошенко.
- Суть звинувачення: За версією слідства, після викриття фактів корупції в Раді у грудні 2025 року, обвинувачена організувала механізм «правильного» голосування через систему авансових винагород для нардепів.
- Механізм: Йшлося про створення постійної схеми співпраці, де депутати діяли відповідно до чітких вказівок (голосування «за», «проти», утримання або неучасть).
- Сторона Юлії Тимошенко наразі дотримується стратегії захисту, яка базується на спростуванні звинувачень у створенні корупційних механізмів. Оскільки справа офіційно передана до суду, очікується, що захист наполягатиме на відсутності належних доказів умисної організації схеми підкупу народних депутатів, а також на можливій політичній вмотивованості кримінального переслідування, що є типовою лінією захисту у справах такого рівня.
3. Справа Ярослава Дубневича: чергове закриття провадження
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) вдруге ухвалив рішення про закриття провадження щодо народного депутата Ярослава Дубневича та його спільників у справі про привласнення 93 млн грн «Укрзалізниці».
- Підстава: Справу закрито у зв'язку із закінченням строків досудового розслідування після повідомлення про підозру (так звані «правки Лозового»).
- Контекст: Справа перебуває у судах майже 4 роки. Центр протидії корупції (ЦПК) наголошує, що ці процесуальні норми нівелюють результати багаторічного слідства.
- Фігуранти: Окрім Дубневича, обвинуваченими у схемі постачання товарів за завищеними цінами у 2015-2017 роках були представники «Укрзалізниці» та керівники причетних підприємств.
Експерти-антикорупціонери: «Правки Лозового» створюють серйозні ризики для антикорупційної системи, оскільки вони дозволяють закривати кримінальні провадження через формальне закінчення строків досудового розслідування. Це призводить до того, що багаторічні зусилля детективів та прокурорів, як у випадку зі справою народного депутата Ярослава Дубневича, фактично нівелюються, дозволяючи фігурантам уникати відповідальності незалежно від обсягу зібраних доказів.
4. "Паперова армія": фіктивна мобілізація в ТЦК
Правоохоронці викрили схему штучного покращення показників мобілізації у ТЦК на Закарпатті та Львівщині.
- Суть схеми: Посадовці використовували електронні ключі для внесення до системи «Оберіг» даних про «мобілізацію» померлих, ув’язнених, людей з відстрочками або тих, хто вже служив.
- Масштаби: Лише один начальник Мукачівського РТЦК (полковник) протягом січня-березня 2026 року фіктивно «призвав» 162 особи. Аналогічні порушення зафіксовано у Золочівському РТЦК на Львівщині.
- Наслідки: Викривлення звітності вводило в оману вище військове командування щодо реального мобілізаційного ресурсу. Підозрюваним обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з можливостями внесення застави.
Кирило Проценко для «Кримінального огляду»
