«Багатих в Україні не люблять. Я це знаю не з книжок. Я — одна з них. Дружина бізнесмена. Представниця привілейованого класу на дорогому автомобілі у великому будинку (в меншому три коти не поміщаються)», – пише https://surl.lu/quvjnq співвласниця фармацевтичної фірми «Дарниця» Катерина Загорій, що задекларувала дачну хатинку площею 760 квадратних метрів, вишневий садок площею у 7 гектарів та скромний Range Rover 2014 року випуску. Катерину Сергіївну, що називає себе «працівником у сфері соціальних проектів та благодійності», дуже турбує, чому ж так сталося, і відповідь знаходиться легко: всі, хто цікавиться походженням її статків, то, очевидно комуняки («зростання лівих настроїв») і всяке бидло. А ненависть до багатих – то, на її думку, «загроза стабільності».
Під «ненавистю до багатих», зрозуміло, ідеться про звичайне людське бажання зрозуміти, як флагман фармацевтичної індустрії опинився у руках її чоловіка, уродженця російської Вологди Гліба Загорія і яку роль в його бізнесі зіграла нинішня спікер російської Ради Федерації Валентина Матвієнко – однокурсниця його батьків по Ленінградському хіміко-фармацевтичному інституту. Не будем деталізувати тут їх спільні інтереси з російською топ-чиновницею, про це в мережі є достатньо публікацій. Можна іще згадати про зв’язки колишнього депутата від блока Петра Порошенка Гліба Загорія з колишнім заступником голови АП Олексієм Філатовим, що зараз в центрі уваги правоохоронців, які розслідують приватизацію Віктором Медведчуком української частини нафтопроводу «Самара-Західний напрямок». Ні, це не класова ненависть до багатих, це питання національної безпеки воюючої країни.

За що ж мене так не люблять? – дивується Катерина Загорій,
і досить справедливо пише, що це, ймовірно, відповідь «на десятиліття привласнення, закритих ринків, куплених рішень, мовчазної відстороненості у спільній біді». Але ж хіба не саме таким чином зростав сімейний бізнес самих Загоріїв? Хто, власне кажучи, дозволив «Дарниці» піднімати ціни на свою продукцію попри рішення РНБО? Як через своїх людей в АМКУ «Дарниця» забезпечує собі монопольне становище на ринку, захоплюючи рейдерським чином основних своїх конкурентів? Ось ті питання, відповіді на яких хочуть дізнатися українці, натомість від Катерини Загорій вони чують лише абстрактні заклики «перезібрати уявлення про те, хто є багатій».
Це вже закарбовано в лексиконі тих, в кого вийшло правдами і неправдами нажитися тоді, як інші шукають долю на фермах і в борделях за кордоном, втрачають пенсії, калічаться в окопах, працюють в три зміни в лікарнях за копійки, і ще й обзивають їх фінансово неграмотними і неефективними, ну й ще емоційно нестабільними, бо їм не подобається таке напіврабське життя. Вони, здається, зовсім не розуміють того, у якій ямі опинилася та країна, що зробили їх багатими. «Немає хліба, хай їдять тістечка», – гадаєте ця фраза притаманна тільки французькому абсолютизму? Та її вам видасть перший-ліпший український топ-бізнесмен, стурбований іміджем багатіїв у суспільстві, що ледве зводить кінці з кінцями!
Соромно бути бідним у багатій країні, і соромно бути багатим у бідній країні – от про що варто було б задуматися Катерині Загорій, замість того, аби розмовами про «імідж еліти» лише підкреслювати ту прірву, яка відділяє зараз заможних українців від решти суспільства.