Як з`ясували наші колеги, журналісти «Антикорупційної ініціативи», на будівельників офісного бізнес-центру в районі Академмістечка Військова прокуратура центрального регіону (ВПЦР) відкрила полювання. Підозрюють замовлення великого забудовника. Цією справою зацікавилися декілька провідних українських ЗМІ, в тому числі «Кримінальний огляд». Наводимо матеріал по цій справі у повному обсязі.
З історії питання…
За часів Януковича та Порошенка силові органи часто слугували могутньою кувалдою по усуненню від конкуренції, або віджиму майна приватного бізнесу. Безліч можливостей для тиску на людину, відпрацьовані схеми, «злагоджені дії» (змова) із певними суддями – в підприємців фактично не було шансів протистояти силовій навалі, якщо на них або їх майно клали око «представники закону».
Звісно ж, герої нашого матеріалу й гадки не мали, що купуючи фірму ТОВ «Бест Компані» з нерухомістю у Києві, вони незабаром отримають цілий пакет юридичних неприємностей, включно із арештом майна та відкриттям кримінальної справи.
Попередні власники ТОВ «Бест Компані» ще у 2015 році придбали на аукціоні, через Фонд Держмайна, старенький ангар та два сараї в районі Академмістечка, що раніше належали ПАТ «Науково–дослідний інститут електромеханічних приладів». Таких цивільно-правових угод з нерухомістю колишніх заводів, НДІ в столиці щорічно проводиться величезна кількість. На місці застарілих установ зводяться житлові масиви, торгівельні та офісні центри. В свою чергу, застарілі підприємства, інститути, продаючи частину своєї нерухомості, якою вони не користуються, отримують кошти на ведення діяльності, на зарплати та ін.
В нашому випадку, попри акти купівлі-продажу, право власності підприємства-набувача на ці об’єкти, було підтверджено ухвалами Господарського суду та апеляції.
В 2018 році компанію ТОВ «Бест Компані», разом з усією нерухомістю, що належала фірмі, придбав інвестор, з метою зведення на місці застарілих об’єктів торгівельно-офісного центру. Усі документи були перевірені фаховими юристами, ніякого підводного каміння не спостерігалося.
Щоправда, був один дуже неприємний момент. За інформацією, яку отримали наші колеги з Антикорупційної ініціативи, невдовзі, після придбання майна до інвесторів навідався їх колишній власник-розпорядник – директор ПАТ «Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів» на прізвище Квас, і зажадав від інвесторів додаткових виплат у кількості шестизначних сум у валюті. Мовляв, без мене ви нічого тут не збудуєте, це все моє, незалежно чи були аукціони, чи ні, це й так вигідно по нинішнім умовам, це такі правила гри у Києві, і все таке…. Інакше - обіцяв гарантовані проблеми.
Інвестори, звісно ж, відмовились від запропонованої «угоди», бо вважали таку пропозицію недопустимою і абсурдною, а своє набуте право на нерухомість – абсолютно законним. І розпочали підготовку до реалізації інвестиційного проекту. Подали документи на оформлення земельної ділянки, почали готувати інші дозвільні процедури.
Чиє замовлення виконує ВПЦР ?
Але через деякий період, на початку 2019 року, нові власники дізнаються, що на їх майно, їх ділянку по заяві директора, за поданням Військової прокуратури центрального регіону рішенням Оболонського суду накладено арешт (!). З іншої сторони, проти колишнього керівництва ТОВ «Бест Компані», у яких інвесторами на законних підставах була придбана згадана нерухомість, порушено кримінальну справу за ст.191 КК України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).
Перша думка, яка має з`явитись у читача – до чого тут взагалі Військова прокуратура? Може в справі замішані диверсанти-терористи або є ризик шкоди військово-оборонним інтересам Держави?
Насправді, чи правомірна юрисдикція ВПЦР у цій справі, мають розібратися НАБУ разом з СБУ та ГПУ, бо в матеріалах кримінальної справи не міститься ніяких документів або витягів, що підтверджують, що ПАТ «Науково-дослідний інститут електромеханічних приладів» (код ЄДРПОУ 14309824) має частку державної власності або має у власниках концерн "Укроборонпром", або підприємств, що йому підпорядковані. Або ж просто займається секретними військовими розробками.
Також дуже сильну підозру викликає сам факт подання військовою прокуратурою саме до Оболонського районного суду, який за територіальною юрисдикцією не має жодного відношення ні до ВПЦР, ні до місця знаходження учасників процесу (юридична адреса підприємства), ні до місця знаходження об`єктів нерухомого майна у Святошинському районі. І тут журналісти Антикорупційної ініціативи знайшли ще один дуже красномовний факт. Як виявилося, напевно розуміючи, що у антикорупційної громадськості можуть виникнути справедливі претензії до методів роботи ВПЦР, військова прокуратура спочатку таки намагалась дотримуватись правила територіальної юрисдикції. Перше судове подання на арешт майна було спрямовано до Святошинского районного суду. Але там їм справедливо відмовили у відкритті справи та арешті майна, бо на те не було законних підстав! (Про що свідчать дані з реєстру http://reyestr.court.gov.ua/Review/80192517, http://reyestr.court.gov.ua/Review/80143819 ).
Втім, хіба такі «дрібниці» колись ставали на заваді реалізації корупційних схем правоохоронних органів!?
Діставши відмову в одному місці, після цього слідчі подають в Оболонський суд, який відкриває справу і робить дивні арешти майна інвесторів. Дуже скидається на те, що прокурори мають там якісь ділові контакти?
Судячи з обставин та стратегії дій, можна припустити, що слідчі ВПЦР, задумали намалювати «злочинну змову», з метою незаконного заволодіння земельними ділянками. І дійсно, земля у Києві в будь-якому місці – завжди є цінним активом, і на неї завжди є купа претендентів.
І схоже, що мова саме у замовленні. За інсайдерською інформацією, яку отримали журналісти-розслідувачі, саме на цю ділянку поклав око один з трьох найбільших столичних забудовників, зі своїм лоббі у ВР, Київраді та правоохоронних органах. Але ж часи змінюються, нова влада демонструє стійке несприйняття старих корупційних схем, і сміливо ламає роками напрацьовані корпоративні зв’язки недобросовісних силовиків. Але старі злочинні схеми продовжують квітнути і шукати собі нових жертв.
В тому, що Військова прокуратура, разом із директором НДІ, заметушилися лише зараз, відверто проглядається замовний підтекст. Напевно, підійшло гарне замовлення. Бо інакше, чому директор чекав стільки часу, коли зайняв посаду у 2017 році і отримав весь доступ до земельних угод і документів. Зокрема, протоколів аукціону і договорів куплі-продажу, які не забув додати до заяви у ВПЦР. Заяви, яка стосувалась майна, що було куплено більш ніж 4 роки назад. Постає питання - чому він написав заяву саме у 2019 році, раніше руки не доходили?
Фальшиві докази – розвалена справа.
На щастя, корупційні схеми в правоохоронних органах далеко не завжди продумують та реалізують генії розумових конструкцій та гуру юридичних механізмів.
В цій справі з самого початку зі сторони ВПЦР, про що вже згадувалося, стала накопичуватись ціла низка дивних та відверто незаконних рішень і незрозумілих дій.
По-перше, арешт на ділянку був накладений за кадастровим номером, якого на момент накладання вже не існувало.
По-друге, намагаючись «довести», що купівля нерухомості колишнім керівництвом була незаконною, а теперішні власники майна мають на меті швидко позбутись цієї «проблемної» нерухомості, прокуратура надала до суду доказ наміру інвесторів начебто продати ангари – скріншот об’яви з ОЛХ. Але в цьому доказі, увага(!), фігурує зовсім інший об’єкт за іншою адресою (див. ілюстрацію).
Тобто, маємо справу з абсолютною, погано сфабрикованою фальсифікацію доказів! Та Оболонський суд, на підставі цього все одно накладає арешт на існуючу ділянку, яка належить ТОВ «Бест Компані»! Тим самим позбавляє підприємство можливості працювати і вести свої справи, порушуючи презумпцію невинуватості, норми права та КПК.
Варто зазначити, що з моменту відкриття кримінального провадження у лютому 2019 року, жодних підозр минулому керівництву за 7 місяців так і не було висунуто. Напевно, і не буде, бо судячи з усього, головне завдання Військової прокуратури – не з`ясувати обставини справи, не знайти справжніх винних, якщо вони дійсно є, а завадити ТОВ «Бест Компані» скористатися своїм правом вести будівельні роботи на власній ділянці!
Звичайно, маючи всі документи та права доброчесного набувача, нове керівництво ТОВ «Бест Компані» подає апеляцію на абсурдні рішення Оболонського суду, прийняті на підставі фальшивих доказів.
Адвокат інвесторів Вадим Чунжин, під час судової перерви, демонструє журналістам фальшиві докази Військової прокуратури
30 липня Апеляційний суд м. Києва за головуванням судді Т. Росік, вивчивши і дослідивши всі докази та обставини, прийняв зважене обґрунтоване рішення задовольнити апеляційну скаргу на рішення Оболонського суду та відмовити Прокуратурі у зустрічних вимогах.
Це красномовно свідчить, що дії ВПЦР розцінені як протиправні та ті, що не відповідають нормам закону та права. В свою чергу, підтверджується підозра на замовлення «третьої сторони», що зацікавлена захопити привабливу ділянку.
Чи довго жити ВПЦР?
Зараз процес знову повертається до суду першої інстанції. А саме, до Оболонського районного суду, який, як вже зазначалося, попри сумнівну і незрозумілу територіальну юрисдикцію, попри прийняття ухвал по сфальсифікованим доказам, грає важливу роль у цій схемі.
З іншої сторони, можна не сумніватися, що Військова прокуратура буде намагатись повернути втрачені позиції та продовжить чинити протиправний тиск на підприємців – законослухняних набувачів майна.
Але, треба зауважити, що за ходом цієї справи спостерігають кілька ЗМІ, які слідкують, як змінюється ситуація зі зловживаннями у правоохоронних органах, яким чином поводять себе судді у корупційних справах, які рішення на яких підставах приймаються, та чи справді, в Україні створюється сприятливий клімат для інвестицій та бізнесу…
Тим часом, заступник голови офісу президента Руслан Рябошапка заявив, що не бачить необхідності в існуванні в Україні військової прокуратури і військової юстиції загалом. Можливо до таких кроків оточення президента спонукало те, що ВП не виконує свої прямі обов’язки? Натомість, регулярно вляпується в корупційні скандали та судиться по цивільно-правовим відносинам, що не мають до військових жодного відношення, на зразок випадку, описаного в цьому матеріалі?
Втім, у керівництва Військової прокуратури ще є час навести лад у своєму відомстві та довести, що ця структура – дійсно керується сумлінними професіоналами і захищає стратегічні інтереси України, а не слугує інструментом тиску на приватний бізнес.
Редакція «Кримінального огляду» підготувала запити у відповідні інстанції, та буде слідкувати за розвитком справи та розслідуванням наших колег, і надалі інформувати читачів, відповідні антикорупційні та правозахисні структури у разі спроб порушення закону та тиску на приватний бізнес.
Сподіватимемось, що Військова прокуратура не буде сприймати розслідування наших колег як власну образу, та знайде в собі мужність і сумління визнати помилки та виправити становище.
Администраторы