Ера «дешевої охорони» в минулому, або чому замовникам більше не вдасться ігнорувати реальну собівартість безпеки

Фундаментальний зсув у парадигмі ринку відбувся із набранням чинності суттєвими
законодавчими змінами. З 1 січня 2026 року вступили в силу правки до Податкового кодексу
України, внесені Законом України № 4698-ІХ від 03.12.2025 року (підписаним Президентом
України 24.12.2025 року). Цим нормативним актом було фактично скасовано можливість
застосування спрощеної системи оподаткування для галузі приватної охорони. Відтепер усі
ліцензіати, які надають послуги з фізичної охорони, зобов'язані перебувати виключно на
загальній системі оподаткування. Це рішення стало логічним кроком у напрямку повної
детінізації ринку, оскільки воно унеможливлює використання «сірих» схем дроблення
бізнесу через мережі ФОП для ухилення від сплати ПДВ та податків на фонд оплати праці.
Сьогодні контролюючі органи та судова практика дедалі частіше акцентують увагу на
тому, що за привабливо низькою ціною часто приховуються прямі ознаки порушення
податкового законодавства. У результаті теза про те, що безпека не може коштувати
дешевше за податки, які її забезпечують, стає новою аксіомою ринку.
«Ціна нижча за податки», або як ринок остаточно прощається з «сірим» демпінгом
Ризики для замовників суттєво зросли через неможливість ігнорувати структуру
собівартості послуг у контексті переходу галузі на загальну систему оподаткування. Будь-яка
цінова пропозиція сьогодні підлягає ретельній перевірці на відповідність державним
соціальним стандартам. Завдяки доступності фінансової та статистичної звітності,
контролюючі органи можуть легко ідентифікувати суб’єктів, які пропонують вартість години
охорони, що не покриває обов’язкові платежі до бюджету: мінімальну заробітну плату, 22%
єдиного соціального внеску та податки, притаманні загальній системі оподаткування.
Сучасні реалії ринку доводять, що замовники мають повне право залучати до охорони
приватні суб’єкти господарювання на засадах відкритої і прозорої конкуренції. Однак
свобода вибору контрагента сьогодні автоматично покладає на замовника обов’язок
проведення глибокого комплаєнс-аналізу кожного учасника тендеру. Епоха ручних
перевірок минула: інформація про реальну кількість офіційно оформленого персоналу,
відповідність запропонованої вартості послуг критерію економічної безпеки у 102,89 грн/год
та фактичну сплату податків нині аналізується контролюючими органами в автоматичному
режимі. Будь-які спроби приховати тіньову зайнятість або невідповідність новим податковим
стандартам стають марними завдяки цифровізації державних реєстрів, перетворюючи
демпінг на прямий маркер високого ризику для обох сторін договору.

Економічні наслідки та відповідальність замовника

Одним із найбільш чутливих факторів ризику для замовника є податкова поведінка
виконавця в умовах нових вимог Закону № 4698-ІХ. Ера «оптимізації» через масове
залучення персоналу за цивільно-правовими договорами добігає кінця. Суб’єкт охоронної
діяльності сьогодні оцінюється за критеріями реальної операційної спроможності: наявність
штатного ресурсу, що фізично відповідає кількості постів, здатність забезпечити
координацію через чергові підрозділи та повна прозорість виплат фонду оплати праці.
Скажімо, якщо замовник погоджується на ціну, де вартість зміни охорони є нижчою
за встановлений законом мінімум, він фактично стає співучасником порушення
законодавства. У випадку перевірки Держаудитслужби така «економія» обернеться
фінансовими санкціями та звинуваченнями у неефективному використанні бюджетних
коштів або порушенні фінансової дисципліни підприємства. Більше того, відсутність
реальних активів та легального штату у виконавця, який намагається оминути вимоги щодо
загальної системи оподаткування, робить його нездатним нести матеріальну
відповідальність, що залишає об'єкт замовника незахищеним у разі реальних збитків.

Що далі?

Оскільки замовники опинилися в ситуації, коли формальний підхід до тендеру більше
не гарантує юридичної безпеки, закупівля охорони потребує нового рівня експертизи.
Необхідно переходити до аналізу реальної інфраструктури виконавця та розуміння
структури його собівартості з урахуванням повного податкового навантаження.
У результаті для керівників підприємств це означає перехід від пасивного підписання
актів до усвідомленого управління безпековими ризиками. У будь-якому випадку варто
враховувати, що ера штучних структур в охороні вже в минулому. З професійним підходом
до вибору контрагента охоронна структура перестане бути джерелом потенційних проблем
для замовника. Ми закликаємо будувати відносини так, щоб вони відповідали вимогам
чинного законодавства і водночас максимально ефективно захищали ваші активи, репутацію
та спокій.