На тлі масованих ударів росії по українських містах міжнародна спільнота активізувала формування реального механізму покарання - Спеціального трибуналу щодо злочину агресії росії проти України.

Зокрема, 15 квітня 2026 Франція офіційно підтвердила намір приєднатися до відповідної угоди, ставши вже 18-ю державою, яка підтримала цей процес. Раніше про готовність долучитися заявили також Польща та Ісландія, що дозволило досягти необхідного «юридичного мінімуму» для запуску процедури.
"Ми закликаємо всі держави, як у складі Ради Європи, так і поза її межами, взяти участь у цьому історичному процесі. Вперше з часів Нюрнберзького процесу ми працюємо над тим, щоб притягнути до відповідальності за злочин агресії, і цей процес матиме глибоке значення для всього міжнародної спільноти", – написав глава МЗС Андрій Сибіга в своєму офіційному акаунті у мережі Х
Як формувалася коаліція трибуналу
Процес створення трибуналу розвивається поступово, але динамічно.
Ще наприкінці березня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив, що:
- Німеччина, Велика Британія та Молдова офіційно оголосили про готовність приєднатися до угоди;
- загалом на той момент участь підтвердили 13 держав-членів Ради Європи та одна країна поза її межами.
Він тоді наголошував: «Ми розраховуємо на значно ширше коло учасників. 16 – це лише юридичний мінімум».
Паралельно в Офісі Президента оприлюднили повний перелік країн, які першими публічно підтримали створення трибуналу. Серед них:
- Велика Британія
- Німеччина
- Нідерланди
- Іспанія
- Швеція
- Латвія
- Литва
- Естонія
- Люксембург
- Словенія
- Хорватія
- Молдова
- Україна
- Коста-Рика
Згодом до цього переліку почали приєднуватися нові держави і саме це дозволило перейти до наступного етапу.
Вихід на фінішну пряму
Після приєднання Польщі та Ісландії, а також рішення Франції досягнуто необхідної кількості учасників. Це дозволило виконати ключові юридичні умови, що дає можливість виносити угоду на голосування.
Очікується, що остаточне рішення буде ухвалене вже у травні на засіданні Комітету міністрів Ради Європи у Кишиневі.
«Нюрнберг XXI століття»
Глава МЗС України Андрій Сибіга прямо окреслює історичний масштаб процесу:
«Вперше з часів Нюрнберзького процесу ми працюємо над тим, щоб притягнути до відповідальності за злочин агресії».
Йдеться не про окремі епізоди війни, а про головне - сам факт рішення розпочати агресію проти України має бути оцінений належним чином.
Чому це відбувається саме зараз
Активізація процесу створення трибуналу відбувається паралельно з новими масованими атаками росії на українські міста.
Поки російські ракети і дрони знищують житлові квартали, вбивають цивільних руйнують інфраструктуру, міжнародна система формує відповідь:
- юридичну кваліфікацію агресії;
- механізм відповідальності;
- політичну коаліцію для її реалізації.
Кого стосуватиметься трибунал
На відміну від інших міжнародних судів, цей трибунал має чітку спеціалізацію:
- Відповідальність вищого політичного керівництва РФ;
- Оцінка рішення про початок війни;
- Встановлення факту злочину агресії.
Йдеться про тих, хто планував війну, ухвалював політичні рішення, запускав механізм вторгнення. І, звичайно ж, віддавав злочинні накази на розстріли полонених військових, вбивства цивільних, вивезення дітей, обстріли міст та інфраструктури.
Висновок: покарання злочинців неминуче!
Поки росія продовжує свою агресію, продовжує обстрілювати українські міста, світ поступово формує інструмент відповідальності за цю війну.
Рішення Франції, а також приєднання Польщі, Ісландії та інших держав означають:
- процес створення трибуналу перейшов у практичну фазу;
- міжнародна коаліція сформована;
- юридичний механізм майже готовий до запуску.
Це довгий шлях. Але він уже незворотний. І кожен новий удар по українських містах, кожен новий злочин, лише підсилює головне: відповідальність за цю війну буде персональною і неминучою.
Кирило Проценко, для «Кримінального огляду»
