«Кримінальний огляд» традиційно продовжує моніторити найбільш резонансні події у сфері криміналу, корупції та зловживання владою. Цього разу ми проаналізували публікації за 5–9 серпня 2026 року на ресурсах Центру протидії корупції, «Радіо Свобода», «Українська правда», «Судово-юридична газета», Bihus.Info, «Слідство.Інфо», «Економічна правда» та «Інформатор» і відібрали шість історій, які, на наш погляд, мають найбільшу суспільну вагу. Справу щодо Ольги Стефанішиної ми висвітлювали окремо.
Цікаво, що цього разу огляд майже енциклопедичний за різноманітністю сюжетів. Тут і мільярдна банківська справа, яка нарешті дісталася суду, і майно військового посадовця, оформлене на близьких, і маленький податковий «тариф» за перетворення штрафу у 2,5 мільйона на 70 тисяч. Є також масове «списання» військовозобов'язаних, розслідування про дивовижно дешеві автомобілі чиновників та принципово важлива справа про воєнний злочин російського військового.
Справа Коломойського пішла до суду
Однією з найбільших за фінансовим масштабом подій останніх днів стало завершення ще одного важливого етапу справи ПриватБанку.
Як пишуть колеги з «Економічної правди», прокурор САП за матеріалами розслідування НАБУ направив до суду обвинувальний акт щодо колишнього кінцевого бенефіціарного власника ПриватБанку Ігоря Коломойського та ще п'ятьох колишніх працівників банку. Їх обвинувачують у заволодінні понад 9,2 млрд грн коштів фінансової установи.
За версією слідства, у 2015 році банк штучно зобов'язали виплатити підконтрольній компанії понад 9,2 млрд грн нібито для зворотного викупу власних облігацій за завищеною вартістю. Для реалізації операції, як вважають правоохоронці, використовували документи з неправдивими даними. Понад 446 млн грн із цих коштів, за даними обвинувачення, надалі пройшли через підконтрольні структури та були легалізовані.
Сам факт передачі справи до суду не означає доведеності вини обвинувачених. Але її значення важко перебільшити. Йдеться не про черговий конверт під столом, а про суму, яка навіть на тлі великих українських корупційних проваджень виглядає монументально. Тепер головне питання полягає в тому, чи зможе багаторічне розслідування перетворитися на судовий результат, а не на ще один процес без видимого горизонту.
Апартаменти в Буковелі, квартири, будинки та Audi: нова підозра екскомандувачу логістики Повітряних сил
Як повідомляють журналісти Bihus.Info, колишній командувач логістики Повітряних сил ЗСУ отримав нову підозру у незаконному збагаченні. Генеральний прокурор у своєму повідомленні прізвища посадовця не назвав, однак Bihus.Info зазначає, що, найімовірніше, йдеться про Андрія Українця, майно родини якого журналісти досліджували ще взимку. «Інформатор» у своїй публікації також називає Українця фігурантом нової підозри.
За версією слідства, протягом 2020–2025 років на близьких посадовця були оформлені шість квартир у Києві, Вінниці та Житомирі, три житлові будинки, апартаменти в Буковелі, шість земельних ділянок, чотири автомобілі, серед яких Audi Q7 та Audi Q5, а також інша нерухомість. Формальними власниками майна стали батьки, син, співмешканка та кум, однак слідство вважає, що фактично активами розпоряджався сам фігурант. Різницю між законними доходами та вартістю активів оцінюють щонайменше у 20 млн грн.
Особливо промовистою виглядає деталь із попереднього розслідування Bihus.Info. Мати посадовця, пенсіонерка, у 2025 році зареєструвала ФОП і невдовзі стала власницею апартаментів у комплексі Mountain Residence у Буковелі, орієнтовна вартість яких становила близько 6,5 млн грн. Самі журналісти раніше оцінювали виявлені активи родини приблизно у мільйон доларів.
У цій справі принципово важливо не змішувати підозри щодо конкретної особи з оцінкою Повітряних сил чи ЗСУ загалом. Тисячі військових виконують свою роботу ціною надзвичайних зусиль і ризику для життя. Саме тому до посадовців, відповідальних за військові ресурси і логістику, вимоги мають бути особливо високими. У воюючій країні пояснення походження квартир, будинків та дорогих автомобілів не може закінчуватися універсальною формулою «це все родичі».
Штраф у 2,5 мільйона перетворювався на 70 тисяч: двох податківців затримали на хабарі
На тлі мільярдних справ історія з 80 тисячами гривень може здатися дрібницею. Насправді вона чудово демонструє механіку повсякденної корупції, з якою бізнес стикається значно частіше, ніж із топкорупцією.
Як повідомляє «Інформатор» із посиланням на ДБР, у Сумах затримали двох працівників обласного управління податкової служби. За даними слідства, у підприємця, який займався роздрібною торгівлею продуктами, вони вимагали 80 тис. грн за сприяння у зменшенні штрафних санкцій після перевірки. Йшлося про можливість перетворити 2,5 млн грн штрафу на 70 тис. грн.
Правоохоронці задокументували передачу грошей у два етапи. Спочатку фігуранти нібито отримали 30 тис. грн, а під час одержання другої частини, ще 50 тис. грн, їх затримали працівники ДБР.
Саме такі епізоди формують особливо отруйне для економіки середовище. Підприємець має розуміти, що результат перевірки залежить від закону і реального порушення, а не від готовності домовитися про «правильну цифру». Інакше державний контроль дуже швидко перетворюється на приватний прейскурант: великий штраф для тих, хто не платить, і дивовижна знижка для тих, хто знає тариф.
Російського військового вперше судять в Україні за зґвалтування жінки
Серед суто корупційних історій останніх днів особливо виділяється кримінальна справа, про яку розповіли журналісти «Слідства.Інфо».
За даними видання, в Україні вперше судять затриманого російського військовослужбовця за сексуальне насильство щодо української цивільної. Йдеться про 51-річного Сергія Карпіловича, військовослужбовця 114-ї окремої мотострілецької бригади армії РФ, якого у грудні 2025 року взяли в полон у селі Золотий Колодязь на Донеччині.
Як повідомляють колеги зі «Слідства.Інфо», за версією українського слідства, військовий протягом приблизно двох місяців систематично вчиняв сексуальне насильство щодо цивільної жінки, яка переховувалася від бойових дій. Сам обвинувачений свою вину заперечує та стверджує, що між ними були добровільні стосунки. У разі доведення вини йому загрожує від восьми до дванадцяти років позбавлення волі.
Значення цього процесу набагато більше за долю одного обвинуваченого. Значна частина українських справ щодо російських воєнних злочинців досі розглядається заочно, оскільки самі підозрювані перебувають у РФ або на окупованих територіях. Тут же обвинувачений фізично перебуває перед українським судом. Тому це не тільки історія конкретної потерпілої, а й важливий тест здатності української системи правосуддя належно розслідувати та доводити одну з найскладніших категорій воєнних злочинів.
Мукачівський ТЦК: 1577 чоловіків могли незаконно виключити з військового обліку
Однією з наймасштабніших історій тижня у сфері мобілізації стала справа колишнього керівництва Мукачівського районного ТЦК та СП.
Як пишуть журналісти «Української правди» з посиланням на ДБР та Офіс генерального прокурора, правоохоронці затримали колишнього керівника Мукачівського РТЦК та СП і ексначальника відділу обліку та бронювання. Їх підозрюють в організації незаконного виключення з військового обліку щонайменше 1577 чоловіків, із яких 1142 нібито були визнані непридатними за станом здоров'я.
За версією слідства, у 2022–2024 роках до військово-облікових та медичних документів вносили неправдиві відомості. Вартість такої «послуги» правоохоронні органи оцінюють по-різному. Офіс генпрокурора називає 5–10 тис. доларів, тоді як ДБР, посилаючись на оперативні дані, говорить про 8–20 тис. доларів за людину.
Але, мабуть, найбільш показовий епізод цієї справи стосується документів. Слідство вважає, що у серпні 2024 року колишній керівник ТЦК оформив фіктивний акт і знищив понад 1,1 тис. особових справ, серед яких були рішення ВЛК та медична документація, що мала зберігатися 75 років. Правоохоронці заявляють, що частину інформації вдалося відновити за даними НСЗУ, експертизами та свідченнями. Станом на публікацію 120 осіб уже поновили на військовому обліку, а частину після повторного проходження ВЛК визнали придатними та мобілізували.
Масштаб цієї історії робить її принципово відмінною від чергового випадку «довідки за гроші». Якщо версію слідства буде доведено, йтиметься про механізм, який працював фактично як конвеєр. І це вже питання не тільки хабарництва, а й прямого впливу на мобілізаційний ресурс країни під час війни.
Водночас і тут важливо не переносити відповідальність окремих підозрюваних на всю систему ТЦК та ВЛК. Саме публічне очищення від подібних практик є найкращим способом захистити репутацію тих військовослужбовців і медиків, які виконують свою роботу законно.
Land Cruiser, Audi та Mercedes за «ціною мопеда»: Bihus.Info вивчив декларації посадовців
Фінальну тему цього огляду принесло свіже розслідування Bihus.Info. Журналісти проаналізували декларації українських посадовців і знайшли десятки випадків, коли зазначена в документах вартість придбаних автомобілів у кілька разів нижча за ринкову. Серед декларантів є правоохоронці, працівники податкової та сервісних центрів МВС.
У матеріалі фігурують Toyota Land Cruiser, Audi Q8, Mercedes-Benz E400 та інші преміальні моделі, які, згідно з деклараціями, іноді коштували лише 49–400 тис. грн, хоча аналогічні автомобілі продаються на вторинному ринку за десятки тисяч доларів.
Наприклад, як пишуть колеги з Bihus.Info, у декларації дружини одного з працівників Державної служби зайнятості Toyota Camry 2023 року вказана за 240 тис. грн. Журналісти знайшли архівне оголошення, де саме цей автомобіль у відповідний період пропонували за 24 тис. доларів. В іншому випадку дружина оперуповноваженого Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції задекларувала Toyota RAV4 2022 року за 50 тис. грн, тоді як аналогічні автомобілі коштують приблизно 30–35 тис. доларів. Жінка пояснила журналістам вигідну покупку досвідом та знайомствами в автомобільному бізнесі і зазначила, що машина потребувала додаткових вкладень.
Тут принципово важливо уточнити: низька задекларована ціна сама по собі ще не є доказом злочину або корупції. Автомобіль справді може бути пошкодженим, придбаним на аукціоні чи за інших нестандартних обставин. Проте коли преміальні автомобілі масово починають коштувати в деклараціях як старі бюджетні машини, виникає цілком законне питання про реальну ціну угоди, походження коштів і достовірність декларування. Саме такі аномалії і є роботою для журналістів, НАЗК та, за наявності підстав, правоохоронців.
Від мільярдів до 80 тисяч: проблема одна й та сама
Якщо скласти ці шість історій в одну картину, добре видно, що масштаб суми змінюється, але механіка залишається напрочуд схожою. Державна або службова функція перетворюється на приватний ресурс.
В одному випадку мова йде про 9,2 млрд грн банку, в іншому про можливість «скоригувати» податковий штраф, у третьому про військовий облік. Поруч виникає інша класика: майно оформлюється на близьких, а дорогі автомобілі в документах раптом дешевшають у кілька разів.
Окремою лінією проходить справа російського військового. Вона нагадує, що українська кримінальна юстиція сьогодні працює одразу на двох фронтах: має карати тих, хто намагається розкрадати чи продавати державу зсередини, і водночас забезпечувати відповідальність за злочини держави-агресора.
А тому головним показником роботи системи залишатиметься не кількість яскравих пресрелізів і фотографій із затримань. Важливо, скільки з цих історій завершаться доказами в суді, вироками, конфіскацією незаконних активів та реальним поверненням коштів державі.
Особи, яким повідомлено про підозру або щодо яких тривають незавершені судові провадження, відповідно до Конституції України вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено в установленому законом порядку.
Кирило Проценко для «Кримінального огляду»
Администраторы