Кому першому спало на думку, що процес декомунізації слід починати саме з перейменування вулиць та знищення пам’ятників вождів тоталітарного режиму, громадськість вже достеменно не пригадає. Але до процесу руйнації ми підключились із швидкістю спринтерського бігуна, наївно сподіваючись, що саме ці дії змусять українців назавжди розпрощатись із совєцьким минулим, де панувало телефонне право, єдино вірна лінія партії та її керівна роль, а тих, хто мислив інакше, чекали тюрми, Соловецькі табори та примусове лікування у психіатричних лікарнях – так званих «кузнях перевиховання несвідомих громадян». Людям, яким пощастило повернутись, після виходу на свободу судилося стати слухняними гвинтиками радянської тоталітарної системи…
Та знищити багатоголову гідру більшовицького режиму, яка проіснувала більше 70 років, одними нападами на мармурові постаменти не вдалося. Часто-густо бажання стати князьками у своїй вотчині перемагає у місцевих чиновників здоровий глузд, тому тут панує тільки одна правильна думка, яка належить очільнику громади. Але сум’яття в їхніх мізках призводить до доволі сумних та несподіваних наслідків.
Закон як дишло…
Міський голова Березані Володимир Тимченко
Чи задумувався міський голова м. Березань Київської області над тим, до яких наслідків призведе його потаємне бажання мати у складі міськради слухняну та покірливу більшість? Напевно, ні. Інакше не став би укладати підкилимні домовленості з головою Березанської міської виборчої комісії Київської області Ігорем Братком про те, щоб той усіма можливими способами (після дострокового складення депутатських повноважень опозиційно налаштованого до міського голови Олександра Кочерженка) перешкоджав входженню до складу Березанської міської ради наступного по черговості кандидата у депутати від тієї ж політичної сили.
Дев’ять місяців тягнувся розгляд досить простого питання. За цей час кандидат у депутати Березанської міської ради Київської області Н. І. Деркач геть зневірилася у тому, що колись настане справедливість. І вона – та, якій люди довірили свою долю та проголосували за її кандидатуру під час минулих місцевих виборів, – врешті-решт займе належне місце у сесійній залі.
У силі закону засумнівались й інші кандидати у депутати Березанської міської ради Київської області Н.М.Галіцина та О.І. Герасименко. Вони звернулись до Березанської міської виборчої комісії із заявами про скасування їх реєстрації як кандидатів у депутати Березанської міської ради Київської області. Але і після цього не вдалося дочекатися справедливого рішення – Братко І.В. вперто не скликав засідання Березанської міської виборчої комісії.
І тільки після втручання ЦВК, яка відреагувала на скарги суб’єктів виборчого процесу, справа, здавалось, мала б зрушити з місця. Рішення, яке прийняла ЦВК, було доволі суворим – Центральна виборча комісія прийняла Постанову №189 від 12 вересня 2017 року, в якому, зокрема, встановила факти систематичного порушення вимог Конституції України та Закону України «Про місцеві вибори», достроково припинила повноваження усього складу Березанської міської виборчої комісії та зобов’язала Березанську міську виборчу комісію Київської області у її новому складі до 24 вересня 2017 року розглянути питання про визнання обраним депутатом Березанської міської ради Київської області наступного за черговістю кандидата в депутати цієї ради. Постановою № 199 від 15 вересня 2017 року ЦВК сформувала новий склад комісії. Головою комісії призначено Наталю Кириленко. І ось тут почалася справжня битва.
Про титанів та «зевса» місцевого розливу
За давньогрецькою міфологією Титани – діти Землі і Неба – могутні й волелюбні велетні, повелителі стихій, які не визнали нового верховного божества – Зевса – і повстали. Боротьба відбулася на горі Олімп. Спочатку перемагали титани, але Зевс покликав на допомогу циклопів, які викували йому громи і блискавки, і спалив усе навкруг себе. Титани не вистояли…
Не можемо з впевненістю сказати, що пан міський голова Березанської міської ради Володимир Тимченко є поціновувачем грецької міфології. Однак у своєму намаганні настояти на своєму та не допустити до депутатського крісла некеровану ним людину, він збурив у собі, так би мовити, «зевса» місцевого розливу. Насамперед, він повелів членам Березанської міської виборчої комісії, призначення яких відбувалось за участі керованих у ручному режимі політичних партій, ігнорувати телефонні дзвінки новопризначеної голови та не брати участі у засіданнях комісії. Не відомо, яких циклопів березанський «зевс» покликав на допомогу, але диво сталося – люди, які до того висловлювали готовність працювати у складі Березанської міської виборчої комісії, швидко переорієнтувались та взяли «під козирьок» – члени комісії від місцевих політичних організацій «БПП «Солідарність», «Народний Фронт», Радикальної партії Олега Ляшка, «Об’єднання «Самопоміч» у повному складі двічі(!) не з’явились на засідання Березанської міської виборчої комісії.
Не побачило світ і оголошення про новий склад Березанської міської виборчої комісії, яке мало бути опублікованим у місцевій газеті «Березанська Громада». Роботу колегіального органу – Березанської міської виборчої комісії – вперто блокують на всіх рівнях варто тільки міському голові дати команду «фас!».
Колишній голова виборчкому, щоб не передавати наступнику печатку та документи, кудись зник
Ігор Братко
Далі більше – колишній голова Березанської міської виборчої комісії Ігор Братко також зник із поля зору новообраного голови: перестав відповідати на телефонні дзвінки та повідомлення про необхідність передати печатку та документи Березанської міської виборчої комісії Київської області, хоча його повноваження як голови Березанської міської виборчої комісії припинились з моменту прийняття постанови № 189 від 12 вересня 2017 р.
Найцікавіше те, що відмовився виконувати постанову ЦВК не хто-інде, а державний службовець Ігор Братко, який перебуває на державній службі у Баришівській РДА Київської області. Отже він, відповідно до ст. 19 Конституції України, має діяти виключно по закону. А після встановлених ЦВК фактів про систематичне порушення норм Конституції України та Закону України «Про місцеві вибори» його перебування на державній службі, поза всілякими сумнівами, протиправне.
Одначе Ігор Братко не боїться відповідальності за свої протиправні дії: за роки проведені поряд з міським головою м. Березані Володимиром Тимченком він встиг увірувати у свою безкарність та й сподівання на підтримку родичів (татко – депутат Березанської міської ради Київської області) не покидає молодого шукача халеп на свою голову. А вони не за горами: як стало відомо автору матеріалу, Наталя Кириленко подала заяву про скоєний злочин за ознаками ст.157 КК України, яка зараз перебуває на розгляді слідчого Березанського відділення поліції Головного Національного управління поліції Київської області. На момент написання статті заява про злочин не внесена до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, що є тривожним сигналом для громадськості. Тимченко та його васали з місцевої поліції намагаються затягнути час, а потім взагалі заховати заяву про злочин під сукно, як варіант – домогтися прийняття рішення ЦВК про дострокове припинення повноважень усього складу Березанської міської виборчої комісії на підставі невиконання нею вимог Постанови ЦВК №189 від 12 квітня 2017 року. До речі, цей шлях найлегший – варто лише якомога довше утримати у законсервованому стані Березанську міську виборчу комісію.
Звісно, дехто з березанців чекає на інший розвиток подій – у них ще жевріє надія на справедливе закінчення епопеї з визнанням обраним депутатом Березанської міської ради Київської області наступного за черговістю депутата. Та шансів на таке завершення історії, будемо говорити прямо, небагато.
Вдається ж Володимиру Тимченку до цього часу тримати у складі депутатського корпусу Березанської міської ради судимого Володимира Сивака?
Володимир Сивак
У 2016 році вироком Червонозаводського районного суду міста Харків того було визнано винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України та призначено покарання у вигляді трьох років позбавлення волі (умовно). І ніхто тому свавіллю міського голови не чинить серйозного опору. Навпаки – з радістю надають сторінки місцевого видання для розміщення інтерв’ю з місцевим депутатом, у якому він (на повному серйозі!) інформує громадськість про головну проблему на його окрузі – коров’ячі млинці на новому асфальті…
Замість післямови
Ми хочемо жити як європейці, тобто: відчувати себе у безпеці, мати гарантовану роботу, бути впевненими у дні завтрашньому й розуміти, що кожний сьогоднішній день має бути наповнений корисними справами. Та щоб наші мрії не перетворилися на порох, що летить за вітром, громадськість має, найперше, захистити своє право на вибір. І поки наші виборчі права порушуються, поки місцеві чиновники та голови місцевих політичних партійних осередків безкарно відточуватимуть на простих виборцях та кандидатах у депутати місцевих рад різноманітні виборчі технології, які в подальшому допоможуть їм сфальсифікувати кінцевий результат виборів, – до того часу не бачити нам змін на краще. І вже не Зевс, а розлючений пустопорожніми обіцянками натовп знищить навколо себе все живе. У цій війні не буде ні переможців, ні переможених. На кону – держава Україна.
Джерело: http://n-v.com.ua/vsya-vlada-meru-z-berezani-shho-na-ki%D1%97vshhini/