«Кримінальний огляд» продовжує традиційний розбір найбільш резонансних подій у сфері порушень закону та боротьби з корупцією. За підсумками моніторингу публікацій українських медіа та повідомлень правоохоронних органів ми обрали шість історій, які найвиразніше характеризують період із 28 липня до 2 серпня 2026 року.
Цього разу в неофіційному каталозі «державних послуг» опинилися елітна квартира за підозрілою ціною, право забудовувати територію військового містечка, бажаний висновок НАЗК та можливість уникнути екстрадиції. Окреме місце посіла справа про десятки мільйонів гривень, які іноземці жертвували Україні у найтяжчі місяці війни, але які, за версією слідства, могли пройти через ФОПів і конвертаційні центри. Завершився тиждень уже не фінансовою схемою, а стріляниною по військовослужбовцях ТЦК в Одесі.
28 липня. НАЗК перевірить елітну квартиру нардепа, оформлену на компанію майстрині з нарощування вій
Як повідомляють журналісти Bihus.Info, Національне агентство з питань запобігання корупції розпочало моніторинг способу життя першого заступника голови фракції «Слуга народу» Андрія Мотовиловця. Підставою стало журналістське розслідування про оренду народним депутатом квартири площею близько 180 квадратних метрів в історичному центрі Києва.
За даними колег із Bihus.Info, житло орієнтовною вартістю 14 млн грн записане на ТОВ «ХАЙБІЛД-ІН», створене лише за місяць до придбання квартири. Невдовзі компанія уклала з депутатом семирічний договір оренди за ціною, яку журналісти називають суттєво нижчою за ринкову. Власницею та директоркою товариства виявилася майстриня з нарощування вій із Броварів. Під час спілкування з журналістами жінка, як стверджують автори розслідування, не змогла пояснити, чим займається оформлена на неї фірма.
Після публікації юристи проєкту «Тисни» звернулися до НАЗК із заявою про можливу невідповідність рівня життя народного депутата його офіційним статкам. Агентство повідомило про початок моніторингу. Сам факт перевірки не означає встановлення порушення, але тепер НАЗК має з’ясувати походження коштів, реальну ринкову вартість оренди та можливих фактичних бенефіціарів компанії.
Ця історія важлива не лише через прізвище політика чи вартість помешкання. Вона демонструє добре знайому конструкцію, коли дорогий актив формально належить свіжоствореній компанії, а директором значиться людина, професійна діяльність якої не пояснює багатомільйонної купівлі. У таких випадках головне запитання звучить дуже просто: хто насправді заплатив за нерухомість і в чиїх інтересах її придбали?
28 липня. Понад два мільйони доларів за право забудувати військове містечко
Як пишуть колеги з «ТСН» з посиланням на НАБУ та САП, колишньому начальнику територіального управління Військової служби правопорядку ЗСУ, який одночасно був командиром військового містечка у Львові, повідомили про підозру у справі про одержання неправомірної вигоди від забудовника. За даними ЦПК, йдеться про Миколу Бобика. Крім нього, про підозру повідомили забудовнику Юрію Курилу та іншим співучасникам.
За версією слідства, посадовець запропонував забезпечити спорудження багатоквартирного будинку на території військового містечка. Своє сприяння він та залучені ним особи нібито оцінили у 2,2 млн доларів, а також у нерухомість вартістю понад 4 млн грн. Із загальної суми 1,5 млн доларів, як стверджують детективи, призначалися безпосередньо посадовцю. Ще 700 тис. доларів мали розділити між собою колишній адвокат та інший забудовник.
НАБУ заявляє, що протягом 2021–2023 років задокументувало передачу близько 2 млн доларів готівкою. Підозри повідомили посадовцю ЗСУ, забудовнику та ймовірним співучасникам. Досудове розслідування триває, а правоохоронці встановлюють інших можливих учасників оборудки.
Суспільне значення цієї справи значно перевищує розмір заявленого хабаря. Йдеться про територію військового містечка та державний ресурс, пов’язаний зі Збройними силами. У країні, яка шукає житло для військовослужбовців, ветеранів та родин загиблих, сама можливість перетворення військової землі на приватний будівельний товар виглядає особливо цинічно.
Військове майно не повинно ставати декорацією для чергового житлового комплексу, доступ до якого відкривається не рішенням в інтересах держави, а валізами з готівкою.
28 липня. Тридцять тисяч доларів у тубусі від віскі за «правильний» висновок НАЗК
Ще одну майже кінематографічну історію цього дня описала «Економічна правда». Як повідомляють журналісти видання з посиланням на ДБР, НАЗК та Офіс генерального прокурора, начальника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області підозрюють у спробі підкупу працівника НАЗК.
За даними слідства, посадовець запропонував 30 тис. доларів за позитивний результат моніторингу свого способу життя та пов’язаних із ним осіб. Під час однієї із зустрічей він нібито написав суму на серветці, намагаючись не вимовляти її вголос. Працівник НАЗК повідомив керівницво про пропозицію, після чого подальші дії посадовця документували правоохоронці.
Як пише ЕП, гроші передали 27 липня у Києві. Для конспірації 30 тис. доларів поклали в картонний тубус від пляшки віскі. Одразу після передачі коштів посадовця затримали та повідомили йому про підозру в наданні неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище.
Сюжет виглядає майже анекдотично, але його зміст зовсім не смішний. НАЗК перевіряє, чи відповідає спосіб життя посадовця законним доходам. Спроба купити результат такої перевірки означає бажання не лише приховати можливе порушення, а й зламати сам механізм фінансового контролю.
Тубус від віскі в цій історії став символічною упаковкою. Державний контроль нібито намагалися перетворити на подарунковий набір із побажанням «перевірити правильно».
29–31 липня. Справа Банькова: донати на підтримку України могли вивести через ФОПів і конвертаційні центри
Однією з найболючіших тем тижня став розгляд у ВАКС питання про запобіжний захід колишньому державному секретарю Міністерства закордонних справ Олександру Банькову. Як повідомляла кореспондентка «Суспільного» із зали суду, засідання відбувалися 29 та 31 липня, однак суд двічі оголошував перерву.
НАБУ і САП підозрюють експосадовця та ще трьох осіб у заволодінні понад 37 млн грн, які іноземні громадяни та міжнародні донори переказували на підтримку України на початку повномасштабного вторгнення. За версією слідства, тодішній держсекретар переконував донорів і працівників дипломатичних установ спрямовувати гроші на рахунок підконтрольної громадської організації.
Надалі кошти, як вважають детективи, переказували на рахунки підконтрольних ФОПів та юридичних осіб, а потім через конвертаційні центри переводили у готівку. Для створення видимості законної діяльності нібито виготовляли фіктивні листи та грантові угоди з неправдивими відомостями. Слідство заявляє про встановлену легалізацію понад 37 млн грн, що на момент ймовірного вчинення злочину становило близько 1,28 млн доларів.
Як детально передає «Суспільне», прокурор описав кілька ланцюгів виведення коштів. Йшлося про 3,5 млн грн через підконтрольну компанію, 20 млн грн транзитом через рахунки семи ФОПів та ще 13,7 млн грн через конвертаційні центри й мережу товариств. Захист Банькова заперечує обґрунтованість підозри та стверджує, що кошти використовувалися правомірно, а частина матеріалів слідства містить помилки.
У МЗС повідомили, що викриттю можливих зловживань частково сприяли внутрішній аудит міністерства та передача матеріалів правоохоронцям. Уже після завершення оглядового періоду, 3 серпня, «Суспільне» повідомило, що ВАКС відправив Банькова під варту із можливістю внесення застави.
Ця справа має особливу моральну вагу. На початку великої війни люди за кордоном переказували гроші не абстрактній організації, а країні, яка боролася за фізичне виживання. Якщо версію слідства буде доведено, йтиметься не просто про розкрадання коштів. На готівку могли перетворювати чужу солідарність, довіру до України та готовність допомагати їй у критичний момент.
Саме тому збитки в цій історії не обмежуються 37 мільйонами гривень. Кожна подібна справа створює ризик, що наступний іноземний донор спочатку запитає, чи дійде його допомога за призначенням, і лише потім відкриє гаманець.
30–31 липня. Мільйон доларів за уникнення екстрадиції та гучні прізвища у записаних розмовах
Як повідомили НАБУ і САП, 30 липня про підозру заявили чоловікові, якого слідство вважає причетним до вимагання 1 млн доларів у громадянина Росії. За ці гроші йому нібито обіцяли допомогти уникнути кримінального переслідування та можливої екстрадиції до РФ.
За даними НАБУ, кошти мали передаватися чотирма траншами. Потерпілий передав перші 50 тис. доларів, після чого від нього почали вимагати решту суми, погрожуючи фізичним насильством, убивством і незаконним обмеженням прав. Дії підозрюваного кваліфікували за статтями про вимагання, шахрайство та підбурювання до надання неправомірної вигоди.
Подальші подробиці пролунали у Вищому антикорупційному суді. Як пишуть колеги зі «Слідства.Інфо», прокурор зачитав фрагменти розмов, у яких фігуранти посилалися на зв’язки з керівництвом СБУ та називали прізвища високопосадовців. Зокрема, співрозмовники стверджували, що частина грошей нібито призначалася тодішньому керівникові СБУ Василю Малюку.
Водночас тут необхідне принципове застереження. Прокурор прямо повідомив журналістам, що слідство не встановило факту передачі грошей працівникам СБУ. Саме згадування посадовця в розмовах людей, які продають свої «зв’язки», не є доказом його причетності до злочину. «Слідство.Інфо» звернулося до СБУ по коментар.
31 липня ВАКС узяв підозрюваного під варту без визначення застави. За інформацією, озвученою в суді, напередодні затримання його могли попереджати про інтерес правоохоронців і радити залишити Україну.
Цей кейс показує класичну схему продажу впливу. Клієнту називають відомі прізвища, демонструють уявну посвяченість у внутрішні процеси та переконують, що законне рішення можна купити через потрібний кабінет. Чи були такі зв’язки реальними, чи перед нами лише дорога кримінальна вистава з елементами залякування, має встановити слідство.
2 серпня. Стрілянина по працівниках ТЦК в Одесі: четверо поранених
Завершився тиждень прямим насильством. Як повідомили колеги з «Української правди» та «Суспільного Одеса» з посиланням на поліцію, ввечері 2 серпня в Одесі чоловік відкрив вогонь у бік військовослужбовців районного ТЦК та СП під час проведення заходів з оповіщення населення.
Повідомлення про стрілянину надійшло близько 19:30. Унаслідок нападу поранення отримали четверо працівників ТЦК. Одного з них госпіталізували з важким пораненням у спину, ще троє звернулися по медичну допомогу. Згодом поліція затримала 32-річного чоловіка, який, за попередніми даними, стріляв із пістолета під патрон Флобера. Зброю вилучили та направили на експертизу.
Слідчі відкрили кримінальне провадження за частиною 2 статті 114-1 Кримінального кодексу України, що стосується перешкоджання законній діяльності Збройних сил та інших військових формувань. Підозрюваного затримали в порядку статті 208 КПК України.
Ця подія стала тривожною крапкою тижня. Суспільство має право вимагати від ТЦК законності, поваги до громадян і відповідальності за кожен випадок перевищення повноважень. Але критика, конфлікт чи незгода не дають права відкривати вогонь по військовослужбовцях.
Держава зобов’язана однаково принципово реагувати і на корупцію в мобілізаційній системі, і на напади на людей, які виконують законні службові обов’язки. В іншому разі правове поле дуже швидко поступається місцем вулиці, зброї та самосуду.
Тиждень, коли держава знову опинилася у неофіційному прайсі
Шість історій тижня різні за масштабом і природою, але їх об’єднує одна небезпечна риса. Те, що має регулюватися законом, знову намагалися перетворити на товар.
Перевірка способу життя, доступ до військової землі, результат моніторингу НАЗК, міжнародні пожертви, екстрадиційна процедура. У кожному випадку між громадянином і державним рішенням нібито з’являлася каса, посередник або підставна структура.
Для країни, яка веде війну на виснаження, це не просто корупційна статистика. Кожна така схема зменшує довіру до парламенту, дипломатії, антикорупційних органів, силових структур і Збройних сил. А коли довіра зникає, її місце швидко займають конспірологія, ненависть і насильство, трагічний приклад якого ми побачили в Одесі.
Усі особи, яким повідомлено про підозру або які фігурують у незавершених кримінальних провадженнях, вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.
Кирило Проценко для «Кримінального огляду»
Администраторы