Окрім продовження епізодів резонансних справ на кшталт Форест Гамп чи Карфагена, жовтень 2026 року приніс Україні одразу кілька кримінальних та антикорупційних історій, які важко списати на традиційне «десь хтось узяв хабар».
У центрі уваги опинилися понад мільярд гривень у військовому експорті, сотні дронів, які могли спочатку викрасти у військових, а потім знову продати армії, підозри в катуванні людей працівниками ТЦК, можливе штучне створення експертних доказів на користь високопосадовця СБУ та мільйони на відбудову шкіл, які так і не відкрилися.
«Кримінальний огляд» зібрав кілька найбільш показових історій жовтня, про які ми не писали у попередніх оглядах.
1,1 мільярда на військовому експорті: посередник, який, за версією НАБУ, фактично нічого не робив
30 жовтня НАБУ і САП повідомили про підозру колишньому керівнику державного підприємства зі структури «Укрспецекспорту». За інформацією джерел «Української правди», йдеться про Тараса Шийка, який на момент описуваних подій очолював ДП «Прогрес».
За версією слідства, ще у 2015 році підприємство уклало договір з іноземною компанією-посередником, яка мала допомагати продавати українську військову продукцію замовнику з Близького Сходу. Але переговори, як стверджують детективи, українське держпідприємство фактично вело самостійно.
Попри це у 2018–2019 роках були підписані акти про нібито надані агентські послуги, а іноземній компанії перерахували понад 43 млн доларів - більше 1,1 млрд грн. Це близько 30% вартості відповідного контракту.
НАБУ кваліфікує дії за ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України - розтрата майна в особливо великих розмірах і службове підроблення. Суть цієї історії майже класична: держава сама знаходить покупця, сама веде переговори, але сотні мільйонів усе одно отримує «посередник». Тепер слідству доведеться довести, за що саме було заплачено 43 млн доларів і хто насправді отримав вигоду від цієї конструкції.
Дрони по другому колу: спочатку забрати у військових, потім знову продати ЗСУ
За версією слідства, частину безпілотників військовослужбовці безпідставно списували з обліку військових частин як втрачені або знищені. Потім апарати ремонтували, змінювали їхнє маркування, серійні дані та інші ідентифікатори, після чого через комерційні структури знову продавали Силам оборони під виглядом нової техніки.
Слідство дало процесуальну оцінку щонайменше 25 епізодам. Із вилучених понад 600 БпЛА більш як 200 уже ідентифікували як майно військових частин; походження решти ще перевіряють. Вартість підтвердженого викраденого майна попередньо оцінюють приблизно у 16 млн грн.
Під час масштабних обшуків правоохоронці також вилучили близько 13 млн грн, 400 тис. доларів, понад 10 тис. євро, золото, коштовності, автомобілі та інше майно.
Якщо слідство доведе цю конструкцію, вона справді заслуговує на окреме місце в хрестоматії воєнної корупції: армія могла фактично двічі платити за один і той самий дрон - спочатку як за військове майно, а потім ще раз як за «новий» товар.
«Виймай кулю сам»: п'ятьох ТЦК-ашників підозрюють у катуваннях та хабарництві
Одна з найважчих кримінальних історій жовтня прийшла з Буковини.
За версією слідства, людей силоміць затримували на вулицях, доставляли до ТЦК і застосовували до них насильство, намагаючись змусити погодитися на мобілізаційні процедури.
В одному з епізодів чоловіка поранили з травматичної зброї. Як повідомляло hromadske з посиланням на ДБР, після цього потерпілому нібито не надали необхідної допомоги, а змушували самостійно діставати кулю з ноги.
В іншому епізоді правоохоронці перевіряють викрадення ветерана, який воював за Київ, Ірпінь і Бахмут.
Також задокументовано вимагання і отримання 5,5 тисячі євро за звільнення військовозобов'язаного після затримання. Загалом слідство говорить про один епізод викрадення, чотири можливі епізоди катування та хабарництво. Найсуворіша з інкримінованих санкцій передбачає до 12 років ув'язнення.
Тут особливо важливо не змішувати мобілізацію як законний обов'язок громадянина із можливим кримінальним насильством посадовців. Держава може вимагати виконання закону. Вона не може вимагати його тортурами.
Квартира за 21,6 мільйона і експертиза на 12,3: НАБУ заявило про «штучні докази» в інтересах посадовця СБУ
Йдеться про квартиру дружини посадовця. За матеріалами слідства, у грудні 2023 року квартиру придбали за 21,6 млн грн, однак у договорі її вартість зазначили як 12,8 млн грн. Згодом експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз визначили ринкову вартість житла у 12,3 млн грн.
НАБУ стверджує, що для цього використовували нерелевантні та дешевші об'єкти порівняння.
Більше того, слідство заявляє: коли НАБУ відкликало матеріали однієї з експертиз і попросило повернути їх без виконання, експерти нібито все одно завершили дослідження, а документ підписали пізніше, але датували днем, що передував відкликанню.
Експертам інкримінують ст. 384 та ст. 358 КК - введення в оману суду чи іншого уповноваженого органу зі штучним створенням доказів та складання завідомо підробленого офіційного документа.
Це, можливо, одна з найнебезпечніших історій місяця саме для правосуддя. Бо якщо експертний висновок можна «підігнати» під бажану ціну квартири, проблема вже не в одній квартирі. Експертиза перестає бути доказом і сама перетворюється на інструмент захисту від доказів.
«Зелений щит»: 23 підозрюваних і понад 65 мільйонів збитків у лісовій галузі
У середині жовтня ДБР підбило проміжні підсумки масштабної спецоперації «Зелений щит» проти незаконних рубок, розкрадання деревини та корупції у державному лісовому секторі.
У межах 12 кримінальних проваджень 23 особам повідомили про підозру, 11 затримали, провели 39 обшуків. Попередньо встановлена сума збитків державі перевищила 65,7 млн грн.
Один лише волинський епізод, за даними ДБР, стосується систематичної незаконної вирубки та продажу деревини із трьох лісництв філії ДП «Ліси України». Збитки у цій частині справи перевищують 15 млн грн.
Історія показова масштабом. Незаконна вирубка давно перестала бути справою про кілька вантажівок лісу. За версією слідства, йдеться про ланцюжки, де приватний бізнес, працівники лісництв і службові можливості можуть працювати як єдина система.
Сотні мільйонів на школи - і недобудовані об'єкти: Bihus.Info перевірив відбудову Херсонщини
Окремої уваги заслуговує жовтневе розслідування Bihus.Info про відбудову шкіл і укриттів на Херсонщині, на яку спрямували сотні мільйонів гривень, хоча частина об'єктів залишилася незавершеною.
За даними журналістів, протягом двох років у регіоні провели тендери на кілька сотень мільйонів гривень, однак значна частина проєктів сьогодні зупинена або не завершена.
Три підземні школи у самому Херсоні, які почали будувати попри постійні російські обстріли, станом на жовтень 2026 року так і не стали повноцінними навчальними закладами. Чинний керівник МВА заявив про виявлені порушення норм безпеки та проєктних вимог; за цими фактами відкриті кримінальні провадження. Підрядники при цьому вже отримали десятки мільйонів гривень.
У Киселівці на реконструкцію школи планували близько 100 млн грн, ще майже 60 млн - на укриття. В Архангельському на школу передбачали понад 200 млн грн, але договір розірвали після виплати підряднику майже 40 млн грн.
Тут поки не можна говорити про встановлене розкрадання коштів: це журналістське розслідування, а частина фактів уже перевіряється у кримінальних провадженнях.
Але питання, яке воно ставить, дуже просте: як у прифронтовому регіоні можна витратити десятки мільйонів на безпеку дітей і в результаті отримати недобудовані або непридатні об'єкти?
Що показав жовтень
Цей місяць цікавий тим, що корупційні й кримінальні історії дедалі рідше виглядають як звичайний конверт із грошима.
У військовому експорті мільярд може піти за послуги, яких, за версією слідства, не було. В армії дрон може бути викрадений, «омолоджений» новим маркуванням і проданий державі вдруге.
Експертний висновок може стати предметом окремого кримінального провадження. Посадовець із силовими повноваженнями може опинитися у справі вже не про хабар, а про можливе катування людини.
А державна відбудова може завершитися десятками мільйонів сплачених коштів і зачиненим будмайданчиком. Саме тому найважливіша тенденція жовтня полягає не в черговому рекорді вилученої готівки.
Корупція стає складнішою, технологічнішою і дедалі частіше маскується під цілком легальні процедури - контракт, тендер, експертизу, службове рішення чи державну програму.
І відповідь держави має бути такою ж системною: не лише затримати конкретного виконавця, а встановити весь ланцюг - хто придумав схему, хто підписував документи, хто отримав гроші і хто забезпечував їй вигляд законності.
Усі особи, яким повідомлено про підозру, вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено обвинувальним вироком суду. Відомості журналістських розслідувань наведені як дані відповідних медіа і не є самі по собі доказом вчинення злочину.
Кирило Проценко для «Кримінального огляду»
Администраторы