У Києві спалахнув черговий скандал довкола Солом'янського районного суду. Як передають наші колеги з Говорить Київ цього разу в центрі уваги опинилися слідча суддя Ірина Усатова та прокурорка Катерина Гончарова, чиї процесуальні рішення, за повідомленнями журналістів, призвели до примусового доставлення до суду жінки, яка перебувала на стаціонарному лікуванні. За інформацією медіа підозрюваній стало настільки зле, що вона втратила свідомість і потребувала термінової госпіталізації.
Історія привернула увагу правозахисників не лише через можливі порушення кримінального процесуального законодавства, а й через ставлення представників правоохоронної та судової системи до здоров'я і життя людини.
Чи справді необхідність встигнути розглянути питання про запобіжний захід виявилася важливішою за медичні протипоказання? Чи належним чином суд перевірив обставини перебування жінки в лікарні? І хто відповідатиме, якщо інформація про небезпечні наслідки примусового приводу підтвердиться? Кримінальний огляд проаналізував обставини справи за матеріалами відкритих джерел.
Примусовий привід із лікарні: що повідомили журналісти
За даними ЗМІ, інцидент стався під час розгляду кримінального провадження №760/28500/26 у Солом'янському районному суді столиці.
За інформацією журналістів, отриманою від джерел у суді, підозрювана Анастасія А. перебувала на лікуванні в медичному закладі, однак це не завадило ухваленню рішення про її примусове доставлення на судове засідання.
Автори повідомляють, що конвой забрав жінку безпосередньо з лікарні. Уже в приміщенні суду їй раптово стало зле, вона втратила свідомість, після чого виникла необхідність у терміновій медичній допомозі та повторній госпіталізації.
Журналісти наголошують, що ситуація могла мати трагічні наслідки для здоров'я підозрюваної.
При цьому документального медичного підтвердження ступеня загрози її життю у доступному для аналізу повідомленні не наведено. Проте навіть сама інформація про втрату свідомості після примусового доставлення хворої людини до суду потребує ретельної перевірки, - вважають репортери.
Особливе питання викликає процесуальна необхідність такого приводу, адже, як випливає з оприлюднених обставин, суд був заздалегідь повідомлений про лікування жінки.
Суд попередили про госпіталізацію, але рішення про привід усе одно ухвалили
За інформацією журналістів, 8 жовтня суд мав розглянути питання щодо процесуальних обов'язків підозрюваної. Водночас саме цього дня спливав строк дії попереднього запобіжного заходу.
Як повідомляють наші колеги, прокурорка Катерина Гончарова ініціювала примусове доставлення жінки до суду, попри її перебування в медичному закладі. Відповідну ухвалу 7 жовтня постановила слідча суддя Ірина Усатова.
Водночас сторона захисту, як зазначається в матеріалі, завчасно повідомила суд про об'єктивні причини неможливості участі підозрюваної в засіданні.
Зокрема, журналісти наводять уривок із судового документа:
«7.10.2026 через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання від захисника Дрижакової Д.Ю. про відкладення судового засідання у зв'язку з перебуванням обвинуваченої в лікарні».
У документі також зазначається, що захисниця надала інформаційну довідку з електронної системи охорони здоров'я щодо стану здоров'я жінки. Таким чином, за викладеною журналістами хронологією, суд мав інформацію про госпіталізацію ще до проведення засідання.
Чому за таких обставин було ухвалено рішення про примусовий привід? Чи досліджувалася можливість транспортування пацієнтки без шкоди її здоров'ю? Чи були отримані відповідні медичні висновки?
Відповіді на ці запитання мають принципове значення для оцінки законності та обґрунтованості процесуальних рішень.
Хвороба як поважна причина неявки: що передбачає закон
Кримінальний процесуальний кодекс України передбачає обставини, за яких неявка особи на виклик суду може визнаватися поважною.
Зокрема, відповідно до статті 138 КПК України, такою причиною може бути тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням чи вагітністю, якщо це унеможливлює тимчасове залишення закладу.
Водночас статті 139–143 КПК регламентують підстави та порядок застосування приводу.
Отже, сам факт стаціонарного лікування не означає автоматичної заборони будь-яких процесуальних дій. Проте суд повинен належним чином оцінити, чи справді стан здоров'я перешкоджає явці особи та чи існують законні підстави для примусового доставлення.
У випадку з Анастасією А. ключовим залишається питання, чи були належно враховані надані захистом медичні документи.
Якщо підтвердиться, що жінку доставили всупереч медичним протипоказанням, а її здоров'ю внаслідок цього було завдано шкоди, такі обставини можуть стати предметом окремої правової оцінки.
Засідання переносили, а підозрюваній ставало зле: дивна хронологія процесу
Як випливає з опублікованого журналістами опису подій, 8 жовтня прокурорка сама порушувала питання про відкладення судового засідання. Попри це суддя призначила наступне слухання вже на 9 жовтня.
Однак наступного дня, за інформацією медіа, прокурорка Гончарова подала клопотання про розгляд питання без її участі, а засідання фактично не відбулося.
У підсумку виникає парадоксальна ситуація: хвора жінка, за повідомленнями журналістів, зазнала примусового доставлення до суду та різкого погіршення самопочуття, тоді як процесуальне питання, заради якого наполягали на її присутності, так і не було вирішене в описаний період.
Чи була така процесуальна наполегливість виправданою? І чи не перетворилося прагнення дотриматися строків на формальність, за яку довелося розплачуватися здоров'ям людини?
Це питання не лише до конкретної судді або прокурорки, а й до загальної практики застосування примусових процесуальних заходів в українських судах.
А судді хто?
Нинішня історія привернула увагу журналістів і до попередніх резонансних подій, у яких згадувалося ім'я Ірини Усатової.
Як свідчать публікації українських ЗМІ, суддя Солом'янського районного суду Києва раніше ставала об'єктом критики через окремі процесуальні рішення, а також фігурувала в дисциплінарних провадженнях. Окремого суспільного резонансу набули події за участю її чоловіка, колишнього судді Дмитра Усатова.
П'яна ДТП, тяжкі травми та спроба залишити місце аварії
Один із найгучніших скандалів стався у січні 2018 року, коли чоловік Ірини Усатової, на той момент суддя Києво-Святошинського районного суду Дмитро Усатов, потрапив у серйозну дорожньо-транспортну пригоду на Житомирській трасі.
За повідомленнями журналістів, автомобіль під керуванням Усатова виїхав на зустрічну смугу та зіткнувся з іншим транспортним засобом. Унаслідок аварії постраждав водій іншої автівки, який, за інформацією медіа, отримав перелом хребта.
Як повідомляло видання NV, результати перевірки засвідчили наявність у крові судді 1,52 проміле алкоголю.
Особливий резонанс викликали повідомлення про поведінку дружини судді, Ірини Усатової, яка прибула на місце ДТП. За версією журналістів, вона намагалася допомогти чоловікові залишити місце аварії в автомобілі швидкої допомоги. Однак присутні водії заблокували рух медичного транспорту. Ці обставини висвітлювали, зокрема, журналісти-розслідувачі.
Подія привернула увагу громадськості не лише до поведінки представників суддівської родини, а й до їхнього майнового становища. Зокрема, «Новинарня» опублікувала матеріал про задекларовані активи подружжя.
Водночас журналістські повідомлення про дії Ірини Усатової на місці ДТП не слід ототожнювати з установленою судом її особистою відповідальністю.
Справа Мирослава Продана: рішення, яке викликало критику антикорупціонерів
Ще один резонансний епізод у професійній діяльності судді пов'язаний зі справою колишнього виконувача обов'язків голови Державної фіскальної служби Мирослава Продана.
У 2018 році Спеціалізована антикорупційна прокуратура підозрювала посадовця в незаконному збагаченні. За версією слідства, йшлося про активи на суму приблизно 89 млн грн. Прокурори наполягали на застосуванні суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави.
Однак суддя Ірина Усатова обрала інший підхід, відмовившись задовольнити відповідне клопотання обвинувачення та застосувавши особисту поруку народних депутатів. Рішення викликало критику частини антикорупційної спільноти, яка поставила під сумнів достатність такого запобіжного заходу з огляду на тяжкість інкримінованих правопорушень.
Про цей епізод, зокрема, писали журналісти Bihus.Info, аналізуючи суддів, які ухвалювали рішення у справах фігурантів антикорупційних розслідувань.
Водночас необхідно наголосити, що відмова в задоволенні клопотання прокуратури сама по собі не доводить упередженості судді або незаконності ухваленого рішення.
«Енергомережа», Каськів та інші резонансні провадження
Ім'я Ірини Усатової згадувалося також у матеріалах щодо кримінальних проваджень, пов'язаних із діяльністю компанії «Енергомережа». За повідомленнями ЗМІ, правоохоронці розслідували можливі зловживання під час операцій із коштами державних енергетичних підприємств. У публікаціях фігурували суми ймовірних збитків до 2 млрд грн.
Окремий епізод стосувався, за версією слідства, незаконного переміщення 27 млн грн з арештованого рахунку підприємства за можливої участі банківської працівниці.
У межах відповідних проваджень суддя Усатова розглядала питання щодо запобіжних заходів для окремих фігурантів. Серед застосованих заходів згадувалися домашній арешт та особисте зобов'язання.
Також у журналістських матеріалах згадується участь судді в розгляді процесуальних питань у справі, пов'язаній із колишнім керівником Державного агентства з інвестицій та управління національними проєктами Владиславом Каськівим.
Ця справа набула розголосу через історію державного проєкту «Повітряний експрес», який мав забезпечити залізничне сполучення Києва з аеропортом «Бориспіль». За наведеними у ЗМІ даними, у межах реалізації проєкту виникли питання щодо використання десятків мільйонів гривень.
Участь судді в цих провадженнях сама по собі не свідчить про порушення. Однак такі справи пояснюють, чому її професійна діяльність неодноразово привертала увагу журналістів та громадськості.
Дисциплінарні провадження: претензії до строків розгляду справ і процесуальних рішень
Професійна діяльність Ірини Усатової неодноразово ставала предметом розгляду Вищої ради правосуддя (ВРП), органу, який, серед іншого, розглядає питання дисциплінарної відповідальності суддів.
Зокрема, у 2021 році щодо судді було відкрито дисциплінарне провадження за скаргами, пов'язаними з можливим затягуванням розгляду справ та несвоєчасним внесенням судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень.
У лютому 2026 року Третя Дисциплінарна палата ВРП розглянула об'єднану дисциплінарну справу щодо Ірини Усатової та ухвалила рішення №277/3дп/15-26 про відмову в притягненні її до дисциплінарної відповідальності. Отже, відповідне провадження завершилося без застосування дисциплінарного стягнення.
Проте вже 8 липня 2026 року Друга Дисциплінарна палата ВРП ухвалою №1403/2дп/15-26 відкрила ще одну дисциплінарну справу стосовно Усатової та об'єднала її з раніше відкритими провадженнями. Цього разу йшлося про можливе недотримання процесуального порядку вирішення заявленого відводу судді. Дисциплінарна палата вбачала підстави для перевірки можливого порушення правил щодо відводу.
Таким чином, дисциплінарна історія судді не обмежується лише давніми скаргами, хоча відкриття провадження ще не означає встановлення її вини. Водночас відомий і протилежний за характером випадок. У 2021 році Ірина Усатова сама повідомила ВРП про ймовірне втручання у здійснення правосуддя.
За інформацією видання «Судовий репортер», суддя заявила, що адвокат однієї зі сторін у справі про поновлення на посаді в Міністерстві оборони прийшов до її кабінету та намагався домовитися про сприятливе рішення, залишивши пакет, у якому, за повідомленням, були гроші. Усатова, як повідомляло видання, відмовилася від пропозиції та викликала правоохоронців.
Цей епізод також є частиною публічної історії судді та демонструє, що в її професійній діяльності були не лише скарги на її дії, а й власні повідомлення про можливий незаконний вплив.
Майно та доходи: мільйонна зарплата, земельні ділянки й автомобілі
Окрему увагу журналісти приділили декларації судді за 2025 рік. За даними, наведеними в системі YouControl, річний дохід Ірини Усатової у вигляді заробітної плати становив приблизно 1,7 млн грн.
Також у матеріалі зазначено, що суддя задекларувала 16 тисяч доларів готівкових заощаджень, а її мати — 4,5 тисячі доларів. У 2024 році, відповідно до наведених журналістами даних, Усатова придбала дві земельні ділянки площею 557 та 624 квадратні метри. Вартість придбання зазначена відповідно як 35 900 та 40 200 грн.
Окремо повідомляється, що у жовтні 2025 року чоловік судді придбав автомобіль Tesla 2023 року випуску, задекларована вартість якого становила близько 800 тисяч гривень.
Крім цього, у публікації згадується низка інших транспортних засобів, пов'язаних із членами родини: Toyota Camry, Toyota Avensis, Ford Mustang, Mitsubishi Outlander, Skoda Fabia, ВАЗ 21113 та мотоцикл «Восход».
Саме по собі володіння нерухомістю, транспортом або значними заощадженнями не свідчить про незаконне збагачення. Для оцінки походження активів необхідно аналізувати доходи родини, джерела фінансування, дати набуття та правовий статус відповідного майна.
Проте прозорість майнового становища представників судової влади залишається питанням суспільного інтересу, особливо коли йдеться про суддів, чиї рішення стають предметом резонансних публічних дискусій.
Чи матиме інцидент із госпіталізованою жінкою правові наслідки?
Повертаючись до подій 7–9 жовтня, варто наголосити: найбільше занепокоєння викликає не попередня біографія судді, а обставини конкретного процесуального рішення.
За версією журналістів, суд був повідомлений про перебування підозрюваної в лікарні, проте ухвалив рішення про примусовий привід. Згодом жінці стало зле, і вона потребувала термінової медичної допомоги.
Якщо ці обставини підтвердяться, необхідно з'ясувати, хто саме ініціював привід, які документи були надані суду, як оцінювався стан здоров'я підозрюваної та чи дотримувалися виконавці ухвали вимог законодавства.
Не менш важливим є питання про те, чи існували інші законні способи забезпечити розгляд процесуального питання без ризику для здоров'я жінки.
Адже кримінальний процес не може перетворюватися на змагання за виконання формальних строків ціною людського здоров'я.
Суд має забезпечувати законність і справедливість, а не створювати ситуації, у яких людині доводиться обирати між лікуванням та виконанням процесуальних вимог.
Публікація телеграм-каналу «Говорить Київ» порушує питання, які заслуговують на увагу Вищої ради правосуддя, керівництва прокуратури та правозахисної спільноти.
Редакція «Кримінального огляду» вважає, що обставини примусового доставлення госпіталізованої жінки мають бути перевірені, а діям усіх причетних посадових осіб повинна бути надана об'єктивна правова оцінка.
Водночас остаточні висновки щодо незаконності ухвали, відповідальності судді чи прокурорки можуть ґрунтуватися лише на належно перевірених доказах і рішеннях компетентних органів.
Бо головне питання цієї історії значно ширше за конкретне прізвище судді: чи здатна українська система правосуддя захищати права людини навіть тоді, коли це незручно для самого правосуддя?
Валентина Тимчук для «Кримінального огляду» за мотивами ЗМІ
Администраторы