Затягуючи виплату боргу вітчизняному підприємству, «ПриватБанк» відлякує тисячі потенційних клієнтів, і може остаточно втратити довіру як іноземних інвесторів, так і існуючих партнерів
Останнім часом ПАТ КБ «ПриватБанк» є постійним ньюсмейкером новинних стрічок та фігурантом аналітичних статей. Але попри сумнівну за змістом націоналізацію, суди з олігархами, і всю турбулентність 2014-2017 років, «ПриватБанк» якось примудрився навіть показати досить непоганий прибуток у кілька мільярдів гривен.
Проте, не зважаючи на заявлену тенденцію на оздоровлення, вільні активи, кошти, які можна вкладати в обіг, у «ПриватБанку» досить обмежені, і зараз він, як ніколи, потребує притоку грошей, нових клієнтів. В цьому сенсі, як кістка в горлі, як той пістолет, що переважає тисячу інших доказів, виглядає досі не вирішена ситуація з поверненням «ПриватБанком» грошей, вкрадених ще у 2014 році з рахунків вітчизняного підприємства ТОВ «Брівер» при переводі фірми з окупованого Криму на материкову Україну до Херсону, за якою вже два роки слідкують журналістська, фінансова і бізнес-спільнота.
З одного боку, частину коштів вдалося повернути - через довгі суди, апеляції, касації, виконавчі клопоти, за колосальної напруги всіх моральних, фізичних сил і ресурсів. Разом з тим, залишок боргу у розмірі $59 тис, який нове керівництво «ПриватБанку», попри судові рішення і відкрите виконавче провадження, вперто не хоче ні визнавати, ні повертати, ставить хрест на відродженні «ПриватБанку» як фінансової установи європейського зразка, що декларує інтереси клієнтів понад усе.
Драматизм ситуації полягає в тому, що якщо для «ПриватБанку» ця сума мізер, який не впливає на жоден баланс чи показники, яка не поколиває навіть соту долю відсотка у рейтингах та індексах, для ТОВ «Брівер» - це критична сума для подальшого виживання, від якої залежить доля кількох десятків українців-патріотів, які у 2014 році покинули свої домівки в Криму, щоб жити і працювати в Україні та продовжувати боротьбу за щасливе майбутнє.
Справи говорять краще за слова
«За останній рік, коли йшла наша справа, до мене неодноразово дзвонили зовсім незнайомі мені підприємці, і питали, чи вдалося повернути вкрадені кошти з «ПриватБанку», - розповів журналістам директор ТОВ «Брівер» Дмитро Юрійович Мендіс. - Багато хто з них за останні роки припинили активні стосунки із Приватом, познімали кошти з рахунків, а хтось перейшов у інші банки. Але багато підприємців досі розглядають варіанти співпраці з «ПриватБанком», бо бачать в цьому банку великий потенціал, відзначають зручність сервісу. Що я мушу їм відповідати? Кажу, що хотів би вірити у краще, але ситуація, нажаль, не додає оптимізму, наш борг досі не повернуто з незрозумілих мені причин. Небажання Привату виконувати рішення судів очевидно. З березня 2015 року його керівництво, замість виконання законних вимог, займалося власним трактуванням законів, «навчанням» працівників виконавчої служби, ініціацією нових судових розглядів, причому по одному і тому ж приводу, а це нічим, як затягуванням виконання судових рішень і не назвеш.
З законом діалектики про перехід кількості в якість не посперечаєшся, а в нашому випадку тепер виникла необхідність переходу справи на новий якісний рівень - вже кримінального процесу. Зокрема, ми маємо право подавати в суд на Приват за невиконання рішення суду, а там вже - інша відповідальність. Тим більше, що приводів і фактів, підтверджених рішеннями судів, для цього більш ніж достатньо», - поскаржився бізнесмен.
Позицію керівництва «ПриватБанку» можна порівняти із забудовником, який прийшов на місце старого забудовника-шахрая. Він хоче привабити покупців квартир, бо дуже залежить від того, чи будуть в нього, взагалі, купувати квартири. І от він зіткнувся із ситуацією, що минулий забудовник вкрав у клієнта 3-х кімнатну квартиру. Суд присудив віддати помешкання його законному власнику, але замість 3-х кімнатної йому віддали лише 2-х кімнатну. Мовляв, радій тому, що маєш - інші взагалі на вулиці сплять!
А спільноті забудовник пояснює - бачите, ми віддали 2 кімнати, тож хіба ми не чесні, хіба це не сигнал, що з нами можна мати справу!? Ні, не сигнал. Навпаки. Неможливо бути наполовину, або на дві третини чесним. Ти або шахрай, або ні.
Якщо на перший запит «Нашої версії» від «ПриватБанку» прийшла відповідь за підписом голови правління О. Шлапака, де він пояснював відмову сплачувати залишок по боргу ТОВ «Брівер» відсутністю діючого виконавчого провадження, то на останній лист від 21.03.2017 р., вих. № 01-03, в якому Шлапака офіційно повідомили, що таке впровадження відкрито, і саме на ту суму боргу, про яку йшлося ($59 тис) – відповіді досі так і не надійшло.
Див: Чи виконає голова «ПриватБанку» Шлапак свою обіцянку приватному бізнесу?: https://n-v.com.ua/chi-vikonaye-golova-privatbanku-shlapak-svoyu-obicyanku-privatnomu-biznesu/
Можливо, керівництву «ПриватБанку» зараз не до виконання судових рішень. Так, вони зайняті реструктуризацією, докапіталізацією, судами із колишніми власниками Коломойським і Боголюбовим. Але страшно уявити, до чого в результаті може привести подібна вперта і жадібна позиція.
Чим насправді ризикує «ПриватБанк»
Насправді, керівництво «ПриватБанку» грається з вогнем, і не уявляє собі можливих наслідків саботажу закону і судових рішень.
Наприклад, в Інтернеті на поважних сайтах ще немає публікації із заголовком «10 причин, чому не варто мати справу з «ПриватБанком». Як і немає публікації «5 причин, чому треба негайно забрати гроші з рахунків у «ПриватБанку». Але ж вони можуть з’явитись у будь-який момент, бо ображених на «ПриватБанк» дуже багато.
Також ще немає англомовної статті для іноземних фінансистів, інвесторів та банкірів, де на конкретних прикладах, з доказами та документами, була б розтлумачена токсичність будь-яких стосунків з отаким «ПриватБанком»:
- Банком, який не виконує судових рішень, або виконує їх не в повному обсязі;
- Банком, який дозволяє собі просто викрадати кошти з рахунків підприємств;
- Банком, який не відповідає на листи та ігнорує правове поле;
- Зрештою, банком-лицеміром, який офіційно декларує відкритість та турботу про клієнтів, а на ділі демонструє зневагу і саботаж контрактних зобов`язань.
Чи захоче хтось з іноземних партнерів та інвесторів, прочитавши факти, мати справу з таким банком, де ризик втратити власні кошти дорівнює 100%, з примарною можливістю повернути їх через суд?
А всередині країни, чи захочуть підприємці та фізичні особи вже завтра довіряти свої кошти «ПриватБанку»? Тим більше, що дуже швидкими темпами за якістю і зручністю послуг, за кількістю відділень і банкоматів, підтягуються конкуренти – банки з іноземним капіталом. Не дай Боже, почнеться ланцюгова реакція виводу коштів дрібних клієнтів «ПриватБанку». А це - прямий шлях до банкрутства та фінансового колапсу вже на національному рівні.
Не хотілося б згущувати фарби - все ще можна виправити, якщо керівництвом «ПриватБанку», нарешті, буде продемонстрована добра воля, розуміння ситуації і бажання розраховуватись із боргами.
Слід зрозуміти, що ситуація з ТОВ «Брівер», попри фактичну мізерність заборгованої банком суми, є тим самим критичним «Memento Mori», тим маленьким камінцем, від якого буде залежати – на який бік схиляться терези. На бік законності, розвитку, процвітання чи на бік махінацій, розпаду, банкрутства. В будь-якому разі, відповідальність, розплата, в тому числі й особиста, буде неминучою.
Якщо пан Шлапак цього не розуміє, йому можна лише щиро поспівчувати.
Администраторы