В УНІАН відбулася прес-конференція, під час якої представники американської компанії-інвестора Cengart Financial Inc. звернулися до Порошенка і Луценка із закликом повернути інвесторам втрачений контроль над золотовидобувним підприємством ТОВ «Закарпатполіметали» та його активами, з метою відновити роботу мужіївського родовища, що в Береговському районі на Закарпатті.
Зокрема, юрист Cengart Financial Inc. Дмитро Зайцев розповів журналістам, як ось уже 10 років іноземні інвестори, котрі вклали у розробку мужіївського родовища та побудову збагачувальної фабрики $5млн, потерпають від рейдерських атак та спроб захопити перспективне підприємство. В результаті нерівної боротьби, численних махінацій та неправомірних рішень суду інвестор втратив інвестиції й контроль над родовищем.
Історія питання
Закарпаття багате на корисні копалини. Одним із найперспективніших є родовище в селі Мужієво, яке, за попередніми оцінками спеціалістів, може містити близько 50 тонн золота.
У рамках програми «Золото України» у 1998–1999 роках до розробки цього родовища були залучені іноземні інвестори, які за управлінням компанії Cengart Financial Inc. вклали кілька мільйонів доларів США, запустили виробництво й утворили підприємство ТОВ «Закарпатполіметали», що й мало забезпечувати всю роботу.
Але далі почали коїтися дивні речі. Держава, яка виступала в цьому процесі гарантом захисту інвестицій та партнером, замість всебічної підтримки почала робити все, щоб підприємство ТОВ «Закарпатполіметали» не вийшло на рівень самоокупності, не кажучи вже про повернення грошей інвестора.
З іншого боку вітчизняні керівники підприємства, м’яко кажучи, не впоралися зі складним завданням швидко запустити всі процеси, й у ТОВ «Закарпатполіметали» накопичились борги, яких не мало бути.
Як виявилось, це була лише прелюдія, аби надалі підготувати захоплення.
З 2007 року розпочались фіктивні справи про банкрутство. В результаті незаконними рішеннями судів, за допомогою нового керівника ТОВ «Закарпатполіметали» В. Василинця, земельні ділянки підприємства а також усе майно були переписані на приватні фірми ТОВ «Сауляк» (директор Михайло Гожик) та ТОВ «Береговополіметали». За останніми фірмами, звісно ж, стояли замовники рейдерського захоплення.
Ось так, лихим задумом, одним розчерком пера, за допомогою державних структур, в інвесторів не лише вкрали контроль над їхнім підприємством та родовищем, але й позбавили прав на майно, в яке вони вже вклали купу грошей!
Але інвестори не збиралися здаватись без бою. Представник інвесторів і найбільший кредитор ТОВ «Закарпатполіметали» — Cengart Financial Inc. — зробили все можливе, щоб повернути контроль над підприємством і право власності на майно. У 2009–2010 роках, ціною неймовірних зусиль юристів компанії-інвестора, через суди вдалося відновити втрачені позиції, було повернуто активи та права власності на землю і нерухомі активи. Планувалися нові інвестиції…
Але змінилася влада, і ТОВ «Закарпатполіметали» з усім майном та активами знову припало до очей рейдерів-можновладців. На цей раз — структурам тодішнього міністра МВС, соратника Януковича В. Захарченка.
Схеми були вже відпрацьовані, тож діяли цинічно й зухвало. Відновили справу про банкрутство і через суди змінили арбітражного керуючого. В результаті підкуплений ліквідатор усунув законних кредиторів від процесу і незаконно продав майновий комплекс ТОВ «Закарпатполіметали» структурі Захарченка, «Карпатській рудній компанії», лише за 5 млн грн.
Також рішенням судів 400 тонн уже видобутої збагаченої руди безоплатно передали рейдерам.
Всією оборудкою керував той самий Михайло Гожик, який забезпечував першу спробу захоплення ТОВ «Закарпатполіметали».
Тут слід відзначити злагоджену «роботу» вітчизняних судів: усі вони, починаючи із Закарпатського господарського суду — на чолі з суддею, який вів цю справу і веде зараз — Васьковим О. В., і аж до Вищого господарського суду, очолюваного тоді В. Татьковим та А. Ємельяновим, приймали незаконні, необґрунтовані рішення.
Як розповіли учасники прес-конференцій, на суддів чинився шалений тиск, ну, й без «умаслення», мабуть, не обійшлося.
Представники інвесторів, як могли, боролися із беззаконням, оскаржували рішення, зверталися до вищих інстанцій.
Революція — мати рідна рейдерам
Після Революції Гідності ситуація дещо змінилася. Структури Захарченка втратили свій вплив, і з’явилася можливість відновити справедливість. Господарський суд Закарпатської області визнав незаконним продаж майна ТОВ «Закарпатполіметали» за заниженою вартістю, був замінений незаконно призначений раніше арбітражний керуючий. Були вжиті заходи, спрямовані на повернення майна і активів, відновлення кредиторських вимог. Зокрема, накладено арешт на майно ТОВ «Карпатська рудна компанія» і оскаржена незаконно передача рейдерам 400 тонн руди.
Але рейдери й не думали відступати. Швидко домовившись із новою владою, вони перейшли до дій. Підкупивши суддів Львівського господарського суду, який зупинив розгляд заяв про визнання незаконними попередні дії та рішення, рейдери швидко, за кілька місяців, розікрали й розпродали все, що можна було вивезти з рудника та збагачувальної фабрики.
Більше того, шахраї задумали взагалі усунути інвесторів від розробки корисних копалин і захопити сам золотоносний рудник.
Спершу, у 2015 році, вони за тією ж старою схемою, через підкуплений суд, через ДАК «Українські поліметали» знову призначають свого арбітражного керуючого ТОВ «Закарпатполіметали», який саботує всі законні процеси та вимоги кредиторів. Далі, за посередництвом Державної служби геології та надр, передають право на видобування копалин й розробку мужіївського родовища дуже цікавій компанії — Avelana Gold. Причому голова профільної Держслужби на сайті та в ЗМІ офіційно представляє цю компанію як нового, потужного американського інвестора, з яким, нарешті, до української скарбниці потечуть ріки золота. І планує передати їм право на видобуток надр, що під час оборудок було незаконно передано «Карпатській рудній компанії». Але на ділі виявилось, що Avelana Gold — типова шахрайська структура, правонаступниця захарченківської «Карпатської рудної компанії», яку було зареєстровано на Кіпрі лише 2016 року. Хоча на сайті Держслужби значилося, що ця фірма виношувала плани інвестування в Україну ще з 2014 року. Ну як так можна брехати, та ще й на всю країну!?
А на додачу до загальної картини рейдерського «бєспрєдєлу» навколо ТОВ «Закарпатполіметали» та долі активів кредиторів і справжніх інвесторів, відзначимо, що представником Avelana Gold, цієї контори «Роги й копита» є той самий Михайло Гожик, який 10 років тому стояв у витоків захоплення підприємства і родовища.
Все, картина завершена. Справа зайшла у глухий кут.
Що далі?
На прес-конференції Дмитро Зайцев, представник Cengart Financial Inc., найбільшого інвестора і кредитора ТОВ «Закарпатполіметали», звернув увагу журналістів на кричущу тенденцію — свідоме потурання нової української влади діям рейдерів, і навпаки — повне ігнорування інтересів і прав іноземних інвесторів.
Напевно, оце й є справжня Державна програма і політика з підтримки інвестицій: заманити інвестора, видурити в нього якомога більше грошей, а потім цинічно і безкарно забрати все майно і активи.
Та попри все інвестори не збираються складати зброю: вони планують боротися за свої права й відновити можливість розробляти мужіївське родовище. Також дуже актуальною є доля 400 тонн збагаченої золотої руди, яка знаходиться у хвостосховищах і по праву належить ТОВ «Закарпатполіметали». Це важливо для інвестора, бо з цієї руди можна дістати 1,9 тонни золота, що може стати гарним підґрунтям для відновлення виробництва. Отже, боротьба триває, і надія на відновлення законності є.
Для цього залучатимуться громадськість, ЗМІ та міжнародна спільнота. Під час прес-конференції, Юрій Поліщук, голова Спілки професійних журналістів, від імені колег та інвесторів звернувся до Президента України Петра Порошенка, генерального прокурора Юрія Луценка, голови Вищого господарського суду Богдана Львова із закликом звернути увагу на цей кричущий випадок і змусити представників закону відновити справедливість. Рейдери-злочинці мусять бути покарані.
Це вкрай важливо, бо доля України, її майбутнє багато в чому залежить від іноземних інвестицій. Якщо інвестори стикаються з таким відвертим беззаконням, дарма очікувати на зацікавленість міжнародних партнерів до вкладання грошей в Україну. Більше того, Україна може швидко скотитись на задвірки цивілізованого світу, потонувши у рейдерських скандалах.
Администраторы