Операція НАБУ і САП під кодовою назвою «Форест Гамп» за кілька днів стала однією з центральних тем українського інформаційного простору. У публікаціях фігурують колишня заступниця керівника Офісу президента Ірина Мудра, екснардеп Максим Микитась, народний депутат Вадим Столар, керівники державного Sense Bank та інші особи. Спочатку йшлося про можливу легалізацію 150 млн грн для внесення застави одному з фігурантів справи «Мідас». Уже наступного дня НАБУ оприлюднило новий блок матеріалів, у якому заявило про рейдерське заволодіння активами, втручання у державні реєстри та спроби отримати контроль над нерухомістю на сотні мільйонів гривень.
«Кримінальний огляд» подивився, як цю історію описують українські журналісти, що вже підтверджено офіційними матеріалами, де починаються припущення і чому справа може мати наслідки значно ширші за долю її конкретних фігурантів.
Українська правда: не просто 150 мільйонів, а питання про систему впливу
«Українська правда» стала одним із медіа, які найдетальніше відстежують розвиток справи. У першій новині видання з посиланням на НАБУ і дані «Економічної правди» повідомило, що йдеться про 150 млн грн готівки, які, за версією слідства, були введені у легальний обіг через підконтрольні компанії та державний Sense Bank для сплати застави фігуранту справи «Мідас». У медіа припускають, що йдеться про колишнього міністра енергетики Германа Галущенка, оскільки саме за нього наприкінці червня внесли заставу такого розміру. Саме НАБУ публічно прізвища одержувача застави спочатку не називало.
Окремий колонковий матеріал УП робить акцент не стільки на сумі, скільки на характері розмов, записаних детективами. Журналісти звертають увагу на буденність, з якою співрозмовники нібито обговорюють готівку, банківські механізми, контакти та способи вирішення проблем. Саме ця буденність, на думку автора, створює враження не одиничної авантюри, а звичного способу взаємодії між бізнесом, політикою та державними структурами.
У великому матеріалі від 20 серпня УП пішла ще далі та спробувала реконструювати політичне оточення фігурантів, їхні контакти з людьми в Офісі президента та можливі канали отримання інформації про дії НАБУ. Водночас сама редакція визнає, що частина цієї інформації походить від анонімних співрозмовників у політичному та антикорупційному середовищі. Особливо важлива ремарка УП: з оприлюднених на цей момент матеріалів не можна робити висновок про причетність керівництва Офісу президента або Президента до можливих злочинних дій.
Це важливе розмежування. Публічна згадка «керівництва» у записаній розмові ще не є доказом того, хто саме мається на увазі і чи знав цей хтось про незаконні дії.
«Слідство.Інфо»: справа вже вийшла далеко за межі застави
«Слідство.Інфо» зосередилося насамперед на тому, що почало звучати вже у Вищому антикорупційному суді.
Журналісти повідомили, що під час розгляду клопотання щодо Максима Микитася прокурор САП описав епізоди так званої операції «Феміда», яка фактично стала продовженням «Форест Гампа». За версією обвинувачення, члени організації могли використовувати підроблені документи, зламані облікові записи державних реєстраторів та судові рішення для незаконного перереєстрування компаній та закріплення контролю над ними.
Один із найбільш тривожних сюжетів стосується Печерського районного суду Києва. Як пише «Слідство.Інфо» з посиланням на прокурора САП, суд накладав арешти на корпоративні права компаній, які, за версією слідства, перед цим були незаконно перереєстровані на підставних осіб. Прокурор стверджував, що це фактично дозволяло учасникам схеми закріпити контроль над активами. На записах фігуранти також обговорювали гроші, які нібито могли передаватися прокурору або суду. Водночас САП окремо зазначила: факт передачі коштів конкретним суддям Печерського суду слідством не зафіксований.
Саме ця остання обставина дуже важлива для коректного висвітлення справи. Записи розмов можуть бути доказами намірів, домовленостей або уявлень самих співрозмовників, але автоматично не доводять, що особа, яку вони згадують, справді отримувала гроші чи була учасником схеми.
Журналісти «Слідства.Інфо» також намагалися отримати позицію найближчого оточення Ірини Мудрої. Її цивільний чоловік Павло Поляруш назвав інформацію навколо справи «здогадками та чутками» і відмовився предметно відповідати на запитання. Сама Мудра на момент звернення журналістів на дзвінки не відповідала.
Sense Bank: найнебезпечніший для держави елемент історії
Практично всі великі медіа окремо виділяють банківський епізод. І не випадково.
Sense Bank на 100% належить державі Україна. Тому якщо версія НАБУ про використання його інфраструктури для легалізації злочинних коштів буде доведена, це вже не лише справа конкретних банкірів. Це буде питання про якість корпоративного управління в державній фінансовій установі.
За даними НАБУ, на початку червня учасники схеми отримали фактичний вплив на банк, відкрили рахунки підконтрольних компаній і координували механізм руху коштів із представниками його менеджменту. «Економічна правда» та інші медіа деталізували маршрут готівки: окремі транші доставляли до офісу Микитася, частину передавали довіреним особам, а частину спрямовували у так звану «пральню», після чого гроші мали повертатися вже у безготівковій формі.
Сам банк після обшуків заявив, що співпрацює з правоохоронцями, надає необхідну інформацію, а всі сервіси для клієнтів працюють у звичайному режимі.
Ця позиція також важлива. Поточне кримінальне провадження стосується дій конкретних посадовців та ймовірного використання банківських механізмів. Воно саме по собі не означає проблем із платоспроможністю Sense Bank і не є підставою говорити про ризик для коштів клієнтів.
Проте корпоративні наслідки настали практично миттєво.
Кабінет міністрів відсторонив голову наглядової ради банку Миколу Гладишенка та ініціював відсторонення голови правління. НБУ окремо визнав Гладишенка таким, що не відповідає вимогам незалежності, і заявив про оцінку придатності всього складу наглядової ради. Голова НБУ Андрій Пишний повідомив, що регулятор перевіряв ситуацію ще після попередніх публікацій, але тоді не мав достатньої доказової бази для жорсткіших рішень. Нові матеріали НАБУ змінили ситуацію.
Далі реакція стала ще масштабнішою: уряд доручив Мінфіну активізувати продаж Sense Bank, забезпечити прозорий конкурс, а кошти від продажу спрямувати на потреби Сил оборони. Варто, однак, нагадати, що приватизація Sense Bank планувалася державою і раніше, тобто сам намір продажу не виник винятково через скандал.
Мудра, Микитась і Столар: ЗМІ розрізняють процесуальні статуси
У перші години після операції інформаційний простір був переповнений повідомленнями про «затримання», «підозри всім» та «організаторів». Частина таких тверджень згодом уточнювалася або спростовувалася.
Ірина Мудра підтвердила обшуки та отримання повідомлення про підозру. Її адвокат водночас спростував інформацію про затримання. 19 серпня вона залишила посаду заступниці керівника Офісу президента.
Максим Микитась є фігурантом, щодо якого САП уже звернулася до ВАКС із клопотанням про запобіжний захід. Саме під час цього засідання прокурор почав докладно описувати структуру ймовірної злочинної організації та інші епізоди справи.
Вадим Столар підтвердив, що НАБУ проводило слідчі дії у його помешканні, та заявив про готовність співпрацювати з детективами. У суді прокурор називав його разом із Микитасем серед осіб, які, за версією обвинувачення, могли стояти біля створення організації. Однак у публічних матеріалах на цей момент його процесуальний статус висвітлений не так однозначно, як статус Мудрої чи Микитася. Тому коректніше говорити про нього як про фігуранта, якого слідство пов'язує зі справою, не випереджаючи офіційні процесуальні рішення.
Для «Кримінального огляду» це принципова деталь: резонанс не скасовує презумпцію невинуватості, а журналістика не повинна перетворювати версію прокурора на готовий вирок.
Політична реакція: скандал уже вийшов за межі кримінального провадження
Ситуація швидко дісталася парламенту. Верховна Рада викликала голову НБУ Андрія Пишного для пояснень щодо Sense Bank. Голова фінансового комітету Данило Гетманцев, прізвище якого згадувалося у записаних розмовах, категорично заперечив будь-яку причетність до спроб контролювати банк і заявив про готовність дати свідчення НАБУ та пройти поліграф.
Опозиційні депутати використовували значно жорсткішу риторику. Зокрема, Олексій Гончаренко вимагав викликати Ірину Мудру до парламенту для пояснень, але голосів для такого рішення не вистачило.
Саме тут кримінальне провадження починає жити паралельним політичним життям. Для одних воно стає аргументом проти Офісу президента, для інших - приводом говорити про відповідальність НБУ або менеджменту державних банків. Але політична інтерпретація не повинна підміняти доказову.
Що насправді показує цей скандал
Якщо відкинути гучні прізвища, «плівки» та мішки готівки, найбільш серйозним у цій справі є поєднання різних державних механізмів в одній версії слідства.
Банк. Державні реєстри. Суди. Прокуратура. Офіс президента. Народні депутати. Бізнес та конвертаційна інфраструктура.
НАБУ заявляє, що діяльність групи не обмежувалася 150 млн грн. За матеріалами операції «Феміда», слідство перевіряє можливе заволодіння активами підприємств на понад 248 млн грн, а також спробу встановити контроль над київською нерухомістю вартістю понад 207 млн грн. Саме тому справа потенційно небезпечніша за класичний сюжет «чиновник узяв хабар».
Якщо сторона обвинувачення доведе, що приватна група справді могла одночасно впливати на банк, реєстраційні дії, судові механізми і посадовців, йтиметься вже про проблему захоплення окремих державних функцій приватними інтересами. Це принципово інший рівень ризику.
А що це означає для України?
Парадоксально, але міжнародний ефект цієї історії може бути двояким. Негативний бік очевидний. Підозра високопосадовиці ОП, можливе використання державного банку та рейдерські епізоди створюють репутаційні проблеми для країни, яка веде переговори про членство в ЄС і постійно декларує верховенство права.
Але є й інша сторона. НАБУ проводить обшуки у високопосадовців, оприлюднює матеріали щодо керівництва державного банку та доводить справу до ВАКС. Сам факт такого розслідування є аргументом на користь того, що антикорупційні інституції здатні працювати щодо людей із високим політичним статусом.
Тому справжня оцінка операції «Форест Гамп» залежатиме не від кількості переглядів відео НАБУ і не від гучності політичних заяв. Вона залежатиме від того, чи зможе прокуратура довести заявлену конструкцію в суді.
Якщо докази не витримають судового розгляду, скандал стане прикладом того, наскільки небезпечно перетворювати оперативні матеріали на достроковий суспільний вирок.
Якщо ж доказова база підтвердить існування описаних НАБУ механізмів, «Форест Гамп» може стати однією з найбільш показових антикорупційних справ останніх років: не про один хабар, а про те, як приватний інтерес намагався користуватися державою як набором інструментів.
І саме за цим розвитком подій варто стежити далі. «Кримінальний огляд» продовжить моніторити матеріали НАБУ і САП, засідання ВАКС, журналістські розслідування та позиції сторін справи.
Усі особи, щодо яких триває досудове розслідування або судовий розгляд, вважаються невинуватими, доки їхню вину не буде доведено у встановленому законом порядку та підтверджено обвинувальним вироком суду.
Кирило Проценко, за матеріалами ЗМІ для «Кримінального огляду»
Администраторы