Кар’єру судді Касаційного господарського суду Верховного Суду Ганни Вронської прийнято пов’язувати близькістю із екс-заступником голови
Адміністрації президента Петра Порошенка і автором «судової реформи» Олексієм Філатовим. Фактично, нинішній керівник адвокатського об’єднання «Екво» зміг легалізувати практику, коли подальша доля кожного судді була
залежала від рішення «громадської ради доброчесності», сформованої з кишенькових філатівських так званих «громадських активістів». Таким чином, ненадійні судді не могли просуватися по службі, або й просто були вимушені звільнятися, зате суддівський корпус поповнився справжнім «кісілівським кланом» - командою правників, що працювали колись разом з Олексієм Філатовим в адвокатській конторі «Василь Кісіль та парнери». До Касаційного суду тоді крім Вронської потрапили «кісілівці» Олена Кібенко та Іван Міщенко,
до вищої ради правосуддя було десантовано Івана Міщенка.
Вихідців із цього об’єднання Філатов розставляв https://lnk.ua/36hO8ha8Y і до інших структур: наприклад, в керівництво АМКУ була кооптована Марія Ніжнік, відома своїм дозволом фармфірмі «Дарниця» усупереч законодавству придбати 30% свого основного конкурента БХФЗ. Для повноти картини нагадаємо, що власники «Дарниці», подружжя Загоріїв були найбільшими спонсорами Блоку Петра Порошенка і продавили призначення Філатова в заступники керівника його адміністрації, а із зміною влади Філатов забрав Ніжнік працювати до себе в «Екво».
При цьому суддя Ганна Вронська цікава не тільки тим, що завдяки тіньовим оборудкам потрапила до Верховного суду, не маючи досвіду роботи суддею (причому цим вона відверто хвалиться https://lnk.ua/KOW3dRuOQ у своїх інтерв’ю), але й родинними зв’язками із окупованими територіями, про які Ганна Олександрівна воліє замовчувати. Зокрема про роботу в Криму її батька, Олександра Аполлінарійовича Вронського, колишнього директора Карадагського заповідника в Криму, що – судячи з російських реєстрів
підприємницької діяльності – залишився на окупованій території.
При тому не можна сказати, що судді Верховного Суду не було куди взять і прихистити свого батька. Ми ж усі бачимо, як швидко розростаються суддівські «дачні кооперативи» на Троєщині – як раз поруч із таким потрібним для держави під час війни опіковим центром, що його країна не може добудувати з 1980-х років. До того ж, з 2020 року Ганна Вронська декларує https://t.me/PodMantiyey/5062 у своїх звітах «гарантійні внески» перед ГО «Садівницьке товариство "Новіта""» – фактично, мова йде про котеджне містечно Green Hills
у Віті-Поштовій. Може сам батько, не хотів нікуди переїздить, бо він й до окупації співробітничав із російською Академією наук,
згадувався https://www.vokrugsveta.ru/vs/article/979/ на сторінках журналу «Вокруг света» тощо. Ще й в 2015 році зареєстрував https://lnk.ua/JCgNQKJ4j в окупованому Криму регіональну громадську організацію «Крымское экологическое общество» (ОГРН 1159102119175). Втім, активної діяльності організація не вела і мала, певно, на меті лише підняти статус Вронського- старшого.
Який, крім того, через рік зареєструвався як індивідуальний підприємець і став здавати у оренду житло https://lnk.ua/Gqevarr9q – традиційна форма підробітку для багатьох мешканців Феодосії. Це теж зрозуміло: люди, що опинились в окупації, разом з тим мають там якось виживати. Й питання, чи варто притягувати до відповідальності фермера, що перереєстрував бізнес за російськими законами, поштаря чи виховательку дитсадка з якогось «федерального» закладу, воно досить непросте. Тим більше, що Крим без бою був зданий Володимиру Путіну тією самою командою, в яку був інтегрований і благодійник Вронської Філатов.
Та у нас є підстави припускати, що насправді Вронський-старший є лише номінальним власником ще одного члена сім’ї: Вронського Олексія
Олександровича, 1991 року народження. Мова про брата судді Верховного суду України Вронської Ганни Олександрівни, який за певними даними, працює в окупаційній системі МВС. Оскільки представники репресивних органів Росії не можуть мати власного бізнесу, не виключено, що його фінансові оборудки оформляються через батька.
Тривогу викликає і інше: приватний підприємець Олександр Вронський , як видно із російських джерел, у квітні 2019 року двічі отримував державну https://lnk.ua/zLk1pOinM допомогу від окупаційної влади півострова. Якраз коли його донька вже працювала у Касаційному суді у складі Верховного Суду – і це точно не могли не знати «компетентні органи» РФ. Чи може перед нами– спроба якось вплинути на українську систему через її батька? Тут було б дуже непогано, аби сама Ганна Олександрівна відірвалася б від заходів щодо
жіночого лідерства https://lnk.ua/SEB9wct3w і пояснила обставини щодо свого близького родича.
І на завершення хотілось би згадати про ще одного із цієї сім’ї – Аполінарія Степановича Вронського. Для повноти картини варто згадати, що він був однокурсником того самого Василя Кісіля, із контори якого вийшла така плеяда українських «кишенькових юристів» Філатова. Вронський-дід разом із Кісільом закінчили факультет міжнародного права КДУ ім. Шевченка в 1976 році, в юридичних колах їх імена часто згадуються разом у контексті становлення комерційної адвокатури незалежної України.
Але ще більше, певно,залишається в тіні.
by
Администраторы