Чи вдасться Зеленському припинити тиск податкової на бізнес? » Кримінальний огляд
» » Чи вдасться Зеленському припинити тиск податкової на бізнес?

Чи вдасться Зеленському припинити тиск податкової на бізнес?

283 0

В світлі запровадження податкової реформи і прийняття відповідного закону, вітчизняний бізнес очікує від влади Зеленського реальних кроків по зменшенню незаконного тиску податкової на бізнес. Крім того, підприємці очікують, що припиняться кримінальні переслідування та відкриття надуманих справ з метою здирництва. Чи зможуть команди Президента і Прем’єра виконати хоча б половину із запланованого у податковій сфері - стане ясно дуже скоро. Але дуже потужним кроком для демонстрації суспільству намірів змінити ситуацію, міг би стати спеціалізований президентський кол-центр. Який би мав повноваження швидко і напряму реагувати на скарги і оперативно припиняти тиск та переслідування бізнесменів. Принаймні, доки вина останніх не буде аргументовано доведена в реформованому суді.

Наразі відповідна пропозиція готується до представлення команді Зеленського. А поки що, до уваги - аналіз пропозицій, які передбачає новий закон щодо ДФС і методів роботи з бізнесом, - в матеріалі УКРІНФОРМ.     

Чергова реформа податкової служби. Тепер, сподіваємося, – назавжди

Систему фіскальних органів в Україні намагалися змінити уже не раз. Податкову то об’єднували із митною службою та іншими “спорідненими” структурами, то роз’єднували. Давали їй то одну назву, то іншу, то підвищували її статус до міністерства, то різко обмежували повноваження... При цьому йшлося, здебільшого, про “косметичні” зміни чи ще гірше – про виконання завдань із перерозподілу фінансових потоків на користь нових “господарів”, котрі отримували політичну владу в країні.

По суті ж у роботі податківців нічого не змінювалося. Величезна неповоротка структура, котра замість того, щоб сприяти розвитку ділової ініціативи, яка б допомагала зростанню вітчизняної економіки, замість того, щоб спрощувати й поліпшувати адміністрування податкових надходжень і запобігати реальним зловживанням та порушенням, залишалася “насосом” для висмоктування соків із підприємництва. А ще – була таким собі “Бабаєм”, призначеним для “кошмаріння” неслухняних, у тім числі – і з метою тиску на політичних конкурентів владної еліти й олігархату.

 

Податковій давали то одну назву, то іншу, але по суті у роботі нічого не змінювалось

Нарешті законодавці запланували перетворити податкову на бездоганний механізм, який би працював незалежно від політичних рішень та впливів. Щоб його відносини з бізнесом та суспільством стали рівноправними та прозорими. На жаль, як переконані багато експертів і представників бізнесової спільноти, не всі запропоновані новим законом зміни відповідають очікуванням. Президента свого часу просили не підписувати закон – зокрема, через надмірні й невиправдані, на думку підприємців, преференції для контролюючих органів, можливості неоднозначного трактування окремих законодавчих норм, збереження деяких невизначеностей у податковому адмініструванні.

Окрема критика – за занадто “драконівські” штрафи за дрібні порушення, передовсім, при оформленні фінзвітності. Є враження, що влада ці зауваження почула й готова до подальшого діалогу із бізнесередовищем. Принаймні, про це свідчить лист, який паралельно із підписанням законопроєкту №1210 скерував до уряду президент з вимогою врахувати критику. Поки що ж з’ясуємо, як зміниться система взаємовідносин органів контролю і платників податків у зв’язку із набранням чинності новим законом.

1. Податкові перевірки

Податкові органи тепер матимуть більше часу на проведення перевірок – як планових, так і позапланових. Тривалість планових перевірок збільшили у середньому на 1 робочий тиждень. Те ж стосується і позапланових “візитів” податківців. Для фактичних перевірок контролери тепер матимуть 20 календарних днів, а не 10, як раніше.

При цьому за рішенням керівника контролюючого органу тривалість проведення податкових перевірок можуть збільшити. Залежно від статусу платника – на 5-30 робочих днів. Додатковою підставою для продовження перевірки відтепер буде невчасне (менше ніж за три робочі дні до дня її планованого завершення) надання/надсилання документів.

Факт проведення перевірки та її результати фіксуватимуть в “Акті перевірки”, який є носієм доказової інформації про встановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства. Разом із цим основним документом матеріали перевірки мають містити інформативні додатки. Поміж них можуть бути:

- заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки, та відповідь контролюючого органу на них (у разі наявності заперечень на час розгляду);

- пояснення та їх документальні підтвердження, надані платником податків.

2. Покарання за податкові порушення

Розміри штрафів за порушення податкового законодавства збільшують. Причому, йдеться про покарання не лише за несплату чи затримки зі сплатою податків та зборів, а й за зволікання з оформленням і реєстрацією податкової звітності. Зокрема, при порушенні платниками ПДВ граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої накладної платникові загрожує штраф у 2% обсягу постачання (без урахування ПДВ), але не більше 1020 гривень.

Розміри штрафів за порушення податкового законодавства збільшують

Збільшено розмір штрафу за неподання/подання з порушенням встановлених строків чи подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності – до 2040 гривень (проти 170 гривень раніше). За подібні повторні дії стягнуть 4080 гривень (дотепер – 510).

Також зросли штрафи за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів – до 2040 гривень.

Куди суворіше покарання за порушення платником податків правил міжнародної торгівлі і трансферного ціноутворення – до 600 тисяч гривень!

Поміж іншого, змінився і розмір ПДФО-штрафів. Зокрема, збільшено штраф за неподання форми № 1ДФ – з 510 до 1020 гривень (за перше порушення).

При цьому у підприємців “є питання” з приводу деяких підстав для призначення покарання. Чи не найбільше бізнесспільноту непокоїть закріплення на законодавчому рівні “концепції вини” – як елемента складу податкового правопорушення. Відповідно до однієї із норм зміненої статті 112 Податкового кодексу, особу вважатимуть винною у вчиненні податкового правопорушення, якщо доведуть, що вона мала можливість повністю дотриматися законодавчих правил і норм, проте не вжила для цього достатніх заходів. Але ж оцінювання того, мала чи не мала людина таку можливість, – річ суб’єктивна! Тим більше, що дії платника вважатимуть спланованим порушенням, якщо податківці доведуть обставини, що свідчитимуть про нібито його умисні дії. Як вважають у бізнессередовищі, таке трактування може стати приводом для численних зловживань із боку контролерів. Адже “на кону” можуть бути значні суми. Приклад наводить "Юридична газета”. Йдеться про розмір штрафних санкцій за пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України. “Стандартний розмір штрафних санкцій у цьому випадку становитиме 10% від суми донарахувань (замість нинішніх 25%), але у разі наявності у платника податків умислу на вчинення податкового правопорушення розмір штрафу становитиме 25%”. Різниця суттєва. І часто вона, вочевидь, залежатиме від суб’єктивних оцінок податківців. До того ж, як свідчить практика, довести у суді, що “ти не верблюд” дуже складно. Видання пояснює: “Закон передбачає, що платника податків вважатимуть таким, який вжив достатніх заходів для дотримання правил та норм податкового законодавства, якщо податковий орган не доведе, що він діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності. Однак, як свідчить практика, податкові органи далеко не завжди беруть на себе тягар доведення існування порушень у діях платників, попри аналогічні положення, передбачені статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства. У більшості випадків платник змушений сам надавати суду всі можливі докази відсутності порушень у своїх діях. При цьому податкові органи обмежуються посиланнями на акт перевірки та абстрактну податкову інформацію”. Щоправда, норма про вину в податкових правопорушеннях набере чинності лише з 1 січня 2021 року. Є шанс, що до того часу можливість впливу суб’єктивних чинників мінімізують – через внесення законодавчих уточнень і змін.

3. Можливості оскарження ухвал податкових органів.

Процедуру оскарження рішень органів ДПС теж уточнили. Термін адміністративного оскарження рішень органів Податкової, як і раніше, становитиме 10 робочих днів. Але тепер у платників податків, які пропустили цей термін з поважних причин, з’явиться можливість клопотати про його відновлення. Подати клопотання можна протягом 6 місяців з моменту закінчення пропущеного строку подання скарги. Проте, які саме причини пропуску встановленого строку визнаватимуть поважними, у новому законі не вказано. Отже, ця норма також потребує уточнення.

Також в Україні діятимуть законодавчі норми про відшкодування збитків, заподіяних протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів та їх посадових осіб.

Податки по-новому. Деякі особливості


Документ розширює можливості онлайн-сервісів

1. Одна з основних новацій – уточнення строків сплати податків (стаття 57 Податкового кодексу). Відтепер у ПК чітко визначено: коли граничний термін сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем сплати вважатиметься операційний (банківський) день, що настає одразу після вихідного або святкового. Адже раніше довкола цього виникало безліч непорозумінь: органи ДПС наполягали, що платежі треба здійснювати щонайпізніше в останній робочий день перед святковим чи вихідним.

Також унормовано питання сплати податкових зобов’язань, донарахованих органом ДПС: протягом 10 робочих днів з моменту отримання відповідного припису (раніше йшлося про “календарні” дні, що також призводило до суперечок і непорозумінь між податківцями і платниками).

2. Відтепер змінено умови подання звітності для платників податку на прибуток. Якщо досі лише раз на рік її могли подавати платники з доходом не більше 20 млн грн, то тепер цією преференцією можуть користуватися платники з доходом, що не перевищує 40 мільйонів. Компанії з більшим доходом, як і раніше, мають звітувати щокварталу.

3. У вітчизняному законодавстві нарешті з’явилося визначення “електронних сигарет” (дотепер цей ринок залишався неврегульованим). Відповідно, вперше чітко визначено ставки оподаткування такої продукції. Зокрема, ставка акцизного податку на тютюн для нагрівання у 2021 році становитиме 1 456,33 грн за тисячу штук зі щорічним підвищенням на 20% – до 2 516,54 грн за тисячу штук у 2024-ому. Рідини, що використовуються в електронних сигаретах, з наступного року оподатковуватимуть за ставкою 3000 грн за літр. Адвалорна ставка податку для сигарил, включаючи сигарили з відрізаними кінцями, становитиме 12%.

4. Підвищуються ставки ренти на залізну руду з 8% до 12% або 11%. Ставка залежатиме від того, чи перевищує середня вартість тонни руди 70 доларів за індексом IODEX 62% FE CFR China. Зростає також рентна ставка на видобуток марганцевої руди – до 6,25%.

5. Скасовано скандальні “соєві правки” до законодавства. Нагадаємо, у грудні 2017 року Верховна Рада тимчасово скасувала відшкодування ПДВ на сою й насіння свиріпи з 1 вересня 2018 до 31 грудня 2021 року, ріпаку – з 1 січня 2020 до 31 грудня 2021 року. Ці норми призводили до втрат для малого й середнього бізнесу.

Документ, також вдосконалює систему адміністрування податків та розширює можливості онлайн-сервісів для платників. Відтепер платник, який подає звітність в електронному вигляді або пройшов електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, може при бажанні отримувати документи від податкових органів виключно в електронному вигляді.

скачать dle 11.1смотреть фильмы бесплатно

Yuzik Администраторы

Автор: Yuzik

Коментарів немає, додати свої!

Інформаційне повідомлення

Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.