У моїй практиці також наявний приклад, коли старший державний виконавець Шполянського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тишкевич Б.В. своєю постановою у травні 2018 року прийняла до виконання виконавчий лист по цивільній справі №710/828/14-ц від 02 квітня 2018 р. Зазначений виконавчий документ не відповідав вимогам, встановленим законом до виконавчих листів. Зокрема, ще у травні 2016 року сплив строк пред’явлення його до виконання, а також даний виконавчий лист був виданий Апеляційним судом Черкаської області, який взагалі не мав права його видавати, на рішення Шполянського районного суду Черкаської області, яке той самий апеляційний суд попередньо скасував. Не зважаючи на явну невідповідність виконавчого листа вимогам закону, державний виконавець відкрила виконавче провадження, внаслідок чого було накладено арешти на усе майно і рахунки, а також звернено стягнення на зарплату та пенсію моїх клієнтів. В свою чергу, начальник Шполянського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сірман В.А., якому стало відомо про незаконне відкриття виконавчого провадження, проігнорував факт порушення законодавчих приписів та не скасував постанову про його відкриття, хоч відповідно до закону повинен у разі виявлення того, що його підлеглі допустили порушення, самостійно скасувати зазначену вище постанову (ст. 74 ЗУ Про виконавче провадження). У даній же ситуації державні виконавці вирішили «заплющити очі» на низку норм закону, прийнявши виконавчий лист до виконання від суду, який не може його видавати, по номеру рішення, яке взагалі скасоване та ще й зі спливом майже двох років після граничного терміну пред’явлення виконавчого документа до виконання.
Не можливо не помітити, що у діяннях як самого державного виконавця, так і керівника, якому державний виконавець безпосередньо підпорядкований, наявні ознаки грубого порушення законодавства, що полягають у несумлінному ставленні до своїх посадових обов’язків, службовій халатності та недбалості тощо, що являють собою склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365-2 або ст. 367 (в залежності від конкретних обставин правопорушення) Кримінального кодексу України. На перший погляд, у такому випадку варто одразу звертатись до органів Національної поліції чи ДБР із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Однак, мною було обрано інший шлях та подано скаргу на дії та бездіяльність державного виконавця до Шполянського районного суду Черкаської області, а також позовну заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Це пояснюється тим, що звернення до суду в порядку цивільного судочинства із скаргою та позовом є швидшим та доволі ефективним захистом порушених прав, порівняно із кримінальним процесом, де лише стадія досудового розслідування нетяжкого злочину становить 12 місяців. В той час як скарга на дії та бездіяльність державного виконавця розглядається судом протягом 10 днів (ст. 450 ЦПК України), позовна заява вирішується по суті в загальному позовному провадженні протягом 90 днів (ст. 210 ЦПК України), а в спрощеному - протягом 60 днів (ст. 275 ЦПК України). Тобто, різниця є суттєвою і тому з метою якнайшвидшого реагування та припинення порушення мною для початку було ініційовано звернення до цивільного суду.
Вже після судового розгляду, не залежно від того, чи судом буде задоволено позов та скаргу, чи відмовлено у їх задоволенні, в обов’язковому порядку потрібно звертатися до правоохоронних органів для ініціювання проведення розслідування щодо недобросовісних державних виконавців та притягнення їх до кримінальної відповідальності за незаконні дії чи бездіяльність. При цьому, якщо діяння керівника відділу Державної виконавчої служби є кримінально караними, то слід подавати заяву саме до Державного бюро розслідувань, оскільки саме до його підслідності відноситься розслідування злочинів, вчинених державними службовцями 1-3 категорій державної служби (ст. 5 ЗУ «Про Державне бюро розслідувань»). У письмовій заяві за фактом вчинення правопорушення необхідно вказати відомості про заявника, особу та посаду виконавця, а також детально описати його дії та бездіяльність, які містять ознаки зловживання службовим становищем, службової недбалості, тощо. Далі ДБР так само як і органи Нацполіції не пізніше ніж через 24 години після отримання повідомлення про вчинення кримінального правопорушення вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України (ст. 5 ЗУ «Про Державне бюро розслідувань»), розпочинає досудове розслідування та надає заявнику витяг з ЄРДР.Кінцевою ланкою у наведеному алгоритмі дій є відшкодування майнової та моральної шкоди в рамках кримінального провадження шляхом подання цивільного позову згідно із ст. 127,128 КПК України. Таким чином законодавець створив найбільш сприятливі умови для потерпілого, щоб відшкодувати завдану йому майнову та моральну шкоду.
Також варто зазначити, що окрім визнання дій або бездіяльності державних виконавців протиправними в судовому порядку та звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення, існує процедура притягнення недобросовісних виконавців та їх керівників до дисциплінарної відповідальності, яка реалізується шляхом подання письмової скарги до Міністерства юстиції як контролюючого органу. У скарзі необхідно зазначити дані заявника та детально описати, в чому полягає незаконність дій або бездіяльності державного виконавця чи його керівника із обов’язковим посиланням на норми законодавства.
Отже, у разі виявлення порушень законодавства державними виконавцями, в тому числі прийняття до виконання незаконних виконавчих листів, можна звернутися до суду із скаргою на дії та бездіяльність виконавців і, водночас, подати позовну заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Окрім того, ви можете звернутися до правоохоронних органів за фактом вчиненого щодо вас кримінального правопорушення та притягнення до відповідальності недобросовісного виконавця. Додатковим способом притягнення державного виконавця до відповідальності за свої дії є звернення до Міністерства юстиції України із скаргою на рішення, дії та/або бездіяльність виконавця.