Антикорупційна промова Президента України Володимира Зеленського у традиційному вечірньому зверненні від 16 вересня 2026 року маркує новий виток боротьби із тіньовими доходами та корупційними ризиками. Комплекс заходів охоплює як процесуальні важелі контролю над силовиками в тилу, так і суттєве розширення КПК та зміну моделей управління державними монополіями.
«Кримінальний огляд» традиційно розібрав тези оголошених кроків, оцінку їхнього реального потенціалу та очікувані наслідки для правопорядку й фінансової системи.

I. Декларування тилових силовиків та аудит ЦОВВ
Суть ініціативи: Повернення обов'язкового майново-фінансового контролю для посадовців правоохоронних органів і Сил безпеки, які не беруть безпосередньої участі у бойових діях, а також кадрово-майновий аудит керівництва ДПС, АРМА та контролюючих інспекцій (включно з виконувачами обов’язків).
Що це дає на практиці:
- Встановлення Lifestyle Monitoring: Нацагентство з питань запобігання корупції (НАЗК) та внутрішні служби безпеки отримують юридичну підставу для виявлення необґрунтованих активів (ст. 368-5 КК України) у тилового оперативною-слідчого та керівного складу.
- Закриття «лазівки в.о.»: Призначення на посаду у статусі «виконувача обов'язків» тривалий час використовувалося для обходу жорстких спецперевірок. Суцільний аудит в.о. знижує цей ризик у найвразливіших органах (ДПС, АРМА).
Реальні очікування та ризики:
- Очікуваний ефект: Превентивне стримування хабарництва у сфері адміністрування податків та управління заарештованим майном.
- Скепсис/Перешкоди: Ключовим питанням лишається розмежування: які саме категорії вважатимуться «тиловими», щоб уникнути зловживань із боку тих, хто формально оформлює короткострокові відрядження до зони бойових дій для ухилення від декларування.
II. Законодавчий удар по «чорних» кол-центрах
Суть ініціативи: Підписання спеціального закону про криміналізацію діяльності шахрайських кол-центрів.
Правовий аспект:
- Досі діяльність таких центрів кваліфікувалася переважно за загальною статтею 190 КК України («Шахрайство»), що ускладнювало процесуальне доведення вини саме організаторів та технічних модераторів мереж.
- Спеціальна криміналізація спрощує документування злочинної діяльності (НСРД), дозволяє застосовувати жорсткіші запобіжні заходи та конфіскацію спеціального обладнання.
Реальні очікування:
- Очікуваний ефект: Ліквідація великих сірих фінансових хабів, скорочення відтоку тіньового капіталу за кордон та виконання безпекових вимог міжнародних партнерів.
- Прогноз: Очікується хвиля санкціонованих обшуків та вилучень серверного обладнання у найбільших обласних центрах.
III. Корпоративний аудит і модель «Укрнафти» для ДП
Суть ініціативи: Пришвидшення реформи ДП «Ліси України», НАЕК «Енергоатом» за прикладом перезапуску «Укрнафти» та «Нафтогазу».
Економіко-правовий ефект:
- Перекриття «сірого» експорту: Лісова галузь та енергетичний сектор є традиційно високоризиковими щодо виведення прибутків через фірми-прокладки та заниження вартості ресурсів.
- Бюджетний імпакт: Пряме перерахування дивідендів державних монополій до держбюджету замість осідання у тіньових офшорах.
Підсумкова оцінка «Кримінального огляду»
Заявлений пакет заходів має чітку детінізаційну спрямованість. Поєднання кримінально-правових важелів (закон про кол-центри) із поняттям майнових перевірок силовиків створює базe для зменшення корупційного тиску на бізнес. Проте кінцева ефективність залежатиме від якості процесуального керівництва та відсутності вибірковості при проведенні кадрових аудитів.
Кирило Проценко для «Кримінального огляду»